Розділи
Матеріали

Він злетів раніше за Сікорського: як київський князь відкрив епоху авіації і зник без сліду

Алла Дуніна
5 червня 1910 року в Києві князь Олександр Кудашев здійснив перший політ в історії Російської імперії | Фото: колаж Фокус

5 червня 1910 року київський князь Олександр Кудашев зробив те, що ніхто до нього в Російській імперії не робив: підняв у повітря аероплан власної конструкції. Він пролетів лише 70 метрів за 30 секунд, але ці метри стали початком вітчизняного авіабудування. Однак офіційного визнання він не отримав — першість приписали іншому. Чому ім'я піонера авіації виявилося забутим і які його ідеї досі використовують конструктори — у матеріалі Фокуса.

Цього дня, 5 червня (23 травня за старим стилем) 1910 року на Сирецькому аеродромі в Києві князь Олександр Кудашев уперше в Російській імперії підняв у повітря аероплан власної розробки — "Кудашев-1", тим самим поклавши початок вітчизняному авіабудуванню. А деякі його конструкторські ідеї донині служать на благо авіації.

Київська преса докладно висвітлювала незвичайну подію. Газети писали, що "честь першого польоту на російській літальній машині належить інженеру князю А. С. Кудашеву", а сам аероплан став першим апаратом такого типу, повністю побудованим у Києві. Зазначалося також, що конструктору вдалося двічі підняти машину в повітря під час випробувань.

Сам аероплан був побудований із соснових рейок і обтягнутий прогумованим полотном. Він важив 320 кілограмів і оснащувався двигуном "Анзані" потужністю 35 кінських сил. Конструкція включала переднє кермо висоти, кермо управління і хвостове оперення-стабілізатор.

Свідком події став математик Борис Делоне: "Спочатку він катався на ньому по полю за Пушкінським парком, вранці, а пізніше, у травні, нарешті й злетів. Ми все це бачили: це було вражаюче видовище. Щоправда, я не знав, що Кудашев — професор КПІ, вважав, що він — дорослий студент".

А одразу після польоту князь надіслав знаменитому авіатору Михайлу Єфімову фотографію свого аероплана з написом: "Першому російському авіатору перший російський аероплан, що піднявся в повітря, і його будівельник шлють свій привіт. Кн. А. Кудашев".

Першість польоту Кудашева не було офіційно визнано: він не подав відповідну заявку до Всеросійського аероклубу, і першість приписали санкт-петербурзькому інженеру Якову Геккелю. А через 11 днів на тому ж Сирецькому аеродромі підняв свій перший вертоліт Ігор Сікорський.

Князю Кудашеву вдалося здійснити на своєму першому аероплані всього чотири польоти. Під час виконання останнього з них апарат налетів на паркан і зламався. Але потім він побудував "Кудашев-2", "Кудашев-3" і "Кудашев-4".

Найцікавіше, що за своєю освітою князь був інженером шляхів сполучення, але тим не менш увійшов в історію як авіаконструктор.

Князь з інженерною освітою

Олександр Кудашев — нащадок татарських мурз, онук героя війни 1812 року, двоюрідний брат філософа Миколи Бердяєва — народився в селі Мала Виска на Кіровоградщині. Випускник Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення, працював на будівництві залізниці Тифліс-Карс.

З 1897 року жив у Києві, працював на Південно-Західній залізниці, потім завідував землечерпальним караваном "Дніпровський 4-й". Одночасно займався науковими дослідженнями в університеті Святого Володимира.

У 1899-1901 і 1906-1911 роках — викладач і виконувач обов'язків екстраординарного професора кафедри будівельного мистецтва Київського політехнічного інституту. Написав наукову роботу "До питання про опір залізобетонних брусів".

1908 року в КПІ пройшла лекція про повітроплавання, після якої створили студентський гурток. У 1909 році гурток перетворили на Київське товариство повітроплавання, куди вступив і Кудашев.

Поштовхом до створення власного аероплана став його перший політ у лютому 1910 року на авіаційному тижні в Реймсі, де Кудашев піднявся в повітря разом із відомим російським авіатором Єфімовим. Повернувшись до Києва, Кудашев вирішив за власний кошт побудувати перший у Росії аероплан, який отримав назву "Кудашев-1".

1 березня 1910 року він написав заяву на ім'я директора інституту з проханням дозволити спорудження тимчасового дерев'яного сараю біля хімічного корпусу, в якому збирав аероплани власної конструкції.

Новаторством князя-авіабудівника стали шасі

Політ Кудашева був унікальний насамперед тим, що він уперше в Російській імперії піднявся в повітря на апараті важчому за повітря власного виробництва, а не завезеному з-за кордону. На той час на повітряних кулях і дирижаблях уже літали, підкреслює авіаційний експерт, провідний співробітник НАУ Валерій Романенко. Для нас це важливо, тому що і перший політ Кудашева, і другий політ у Російській імперії (на літаку БІС-1 Ігоря Сікорського та Федора Билінкіна) було здійснено в Києві.

"Політ Кудашева був першим зафіксованим польотом. Двічі князь Кудашев піднявся в повітря на висоту півтори сажні (сажень — це понад два метри, 2,13 метра). І там пристойна швидкість польоту була. Але політ міг і не відбутися, якби Сікорський, який навчався літати в Парижі, не привіз із Франції кілька авіаційних двигунів фірми "Анзані". Адже в ті роки все впиралося в двигуни для літальних апаратів, які авіатори купували за власні гроші. А перші авіатори, як правило, були людьми небідними", — розповідає Фокусу авіаексперт.

Створення перших літальних апаратів у Києві не було випадковістю. У Росії, щойно з'являвся якийсь винахід, одразу зверталися до чиновників із проханням виділити з державної скарбниці гроші на створення експериментальних апаратів. Але це не завжди приносило успіх. Грошей виділялося мало, і в найкритичніший момент фінансування припинялося. Згадаймо літальний апарат Можайського: були потрібні вирішальні ривки, але грошей уже не вистачало.

"В Україні все було інакше. По-перше, цим займалися люди не бідні. По-друге, існувало Київське товариство повітроплавання, у роботі якого брав участь навіть губернатор. Ентузіасти власним коштом купували двигуни, будували апарати, взагалі не звертаючись до держави. Усі знали, що це мода: американці першими піднялися в повітря 1903 року, у Європі тема розвивалася стрімко — Фарман, Блеріо, десятки інших. Київська влада дуже позитивно ставилася до розвитку авіації. До того ж Київ був воротами Європи для Росії. Петербург був десь далеко, Москва — практично село з двоповерховими будинками. А до Києва першими приходили мода, книжки, автомобілі, перші трамваї, і перші польоти почалися саме тут", — розповідає Валерій Романенко.

Власне, князь Кудашев побудував свій аероплан за власні гроші. Хоча він був не оригінальним: його зробили за фотографіями британського літака, який зазнав невдачі. Але конструкція його була більш передовою, ніж навіть у Сікорського, бо це був класичний літак.

"У нього був мотор, який тягнув. Двигун стояв спереду. Не було кабіни, але було нормальне хвостове оперення ззаду — і керма знаходилися позаду. У Сікорського була не настільки вдала конструкція, і він потім відійшов від цієї схеми. Але головне, деякі елементи шасі літака Кудашева були дуже цікавими", — зазначив експерт.

Якщо уявити шасі літака початку 20 століття — два колеса, і все. Але така конструкція вкрай нестійка. На нерівній поверхні літак із двома колесами буде кренитися і завалюватися набік. Це створює величезні проблеми під час зльоту і посадки, особливо на ґрунтових аеродромах.

Кудашев розробив принципово іншу схему шасі. Замість двох окремих коліс він встановив дві довгі лижі (або балки), які з'єднувалися між собою двома способами: амортизатори гасили вертикальні удари під час посадки, а гумовий джгут пов'язував лижі посередині та давав змогу їм працювати як єдина підресорена система. Завдяки цьому зв'язку колеса не були жорстко закріплені окремо. У разі потрапляння на купину або нерівність навантаження розподілялося на обидві лижі через гумовий джгут, і літак залишався стійким.

"Це була справжня система амортизації та стабілізації. Така конструкція шасі була власною розробкою Кудашева. Пізніше її перейняли європейські авіабудівники — вона виявилася настільки вдалою, що її почали використовувати на багатьох літаках того часу", — зазначає експерт.

Така схема була майже одночасно запатентована французькою фірмою "Депердюссен". Її використовували і в інших аеропланах. Вона зацікавила авіабудівників як спосіб зменшити тряску літака під час зльоту і посадки, щоб м'якше було.

Як пишуть деякі історики, політ Кудашева міг не відбутися, оскільки за кілька днів до випробування у нього зламався гвинт. Його виручив Сікорський, який запропонував йому пропелер власного виробництва, тим самим допоміг князю піднятися в небо першим.

Робота із Сікорським, еміграція та невідомість

Однак пізніше київських конструкторів забрали на російські заводи. Російські купці та промисловці фактично захопили все київське авіаційне товариство. Практично всі, хто створював літальні апарати, переселилися до Москви. Із Петербурга до Москви переїхав Сікорський із цілою бригадою; у нього був контракт на 15 років. Щойно контракт завершився, конструктор поїхав подалі з Росії — до Франції. Хтось із конструкторів пішов до Лебедєва (російського виробника), а хтось розвивав авіаційні заводи прямо в Україні, створюючи власні конструкції.

А ось доля князя Кудашева виявилася незавидною. У Києві та Ризі він випробував ще три своїх літаки, а потім його запросили на роботу в авіаційні майстерні Російсько-Балтійського вагонного заводу в Ризі, де його головним завданням було налагодити випуск біпланів типу "Соммер". 1912 року авіаційне виробництво Російсько-Балтійського вагонного заводу перенесли до Москви, і Кудашеву запропонували перейти в конструкторське бюро його колишнього студента Сікорського. Наступні три роки це бюро першим у світі випускало великі багатомоторні літаки "Русский витязь" та "Илья Муромец". У 1914 році Кудашев вирішив піти з авіації, поїхав до Франції, і там його сліди губляться. Є версія, що він пішов добровольцем на фронт і загинув.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про легендарний транспортний літак Ан-22 "Антей", який вперше здійнявся в небо 1965 року. Створений у київському КБ Антонова гігант став найбільшим у світі турбогвинтовим літаком і встановив десятки світових рекордів.