Спочатку Херсон, тепер Одеса — хто далі: які міста можуть повторити небезпечний зимовий сценарій
Щоб спричинити енергетичну кризу, Росії не обов'язково залишати без світла всю Україну. Херсон уже показує, що системних ударів по критичній інфраструктурі одного міста достатньо, аби виникла загроза тривалої відсутності тепла, евакуації та комунальної катастрофи. Після удару по Одеській ТЕЦ експерт назвав міста, де такий сценарій може повторитися.
Росія продовжує бити по об'єктах, від яких безпосередньо залежить життя великих міст узимку. Після Херсонської ТЕЦ, серйозні руйнування якої вже змусили владу попереджати людей про можливі тривалі перебої з теплом та світлом і навіть закликати до евакуації, під удар потрапила Одеська теплоелектроцентраль. І що ближче опалювальний сезон, то небезпечнішим стає сценарій, за якого окремі міста можуть залишатися без базових комунальних послуг уже не кілька годин.
Увечері 31 серпня російські війська здійснили комбіновану атаку ракетами та безпілотниками на Одеську ТЕЦ, що входить до Групи "Нафтогаз". Частину основного та допоміжного обладнання пошкоджено, на території станції розбирають завали. Лише після цього фахівці зможуть остаточно оцінити стан об'єкта та масштаб наслідків удару.
Сам факт удару по ТЕЦ особливо небезпечний напередодні холодів. Такі об'єкти забезпечують міста не лише електроенергією, а й теплом, а пошкодження великих вузлів генерації та теплопостачання можуть вимагати значно складнішого й довшого ремонту, ніж звичайне відновлення мереж після обстрілу.
Херсон без ТЕЦ: чому проблема вже не тільки у світлі
Ситуація в Херсоні після знищення ТЕЦ є одним із найбільш показових сценаріїв того, як може виглядати енергетична війна проти українських міст узимку 2026/27 року, каже у коментарі Фокусу енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв.
Після повторної атаки 27 серпня Херсонська ТЕЦ отримала критичні руйнування. За наявною інформацією, фактично було виведено з ладу теплогенеруюче та енергогенеруюче обладнання станції. Саме тому, пояснює експерт, обласна влада вже відкрито говорить, що розраховувати на роботу ТЕЦ у звичному режимі цієї зими неможливо, та рекомендує мешканцям, насамперед сім'ям із дітьми й людям похилого віку, розглядати можливість виїзду на осінньо-зимовий період.
"Важливо розуміти: проблема Херсона — це вже не просто проблема пошкодженої електростанції. Це проблема життєздатності централізованої енергетичної інфраструктури великого міста в умовах систематичних атак", — наголошує Ігнатьєв.
Херсонська ТЕЦ одночасно є джерелом теплової та електричної енергії, тому її втрата, за словами експерта, створює каскадний ефект. Потрібно окремо забезпечити електропостачання міста, окремо — виробництво тепла, електроживлення котелень, насосних станцій, водоканалу, лікарень, зв'язку та іншої критичної інфраструктури.
Особливо небезпечною Ігнатьєв називає ситуацію саме з теплопостачанням. Ще в липні ситуацію з теплом у Херсоні офіційно визначали як загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру: у випадку пошкодження централізованої системи без тепла могли залишитися понад 500 багатоквартирних будинків. Тоді ж ішлося про необхідність прискореної децентралізації опалення.
Водночас експерт застерігає від тверджень, що Херсон гарантовано всю зиму залишатиметься повністю без електроенергії. Електропостачання і теплопостачання — це різні системи, а частину дефіциту електроенергії можна компенсувати через мережу, резервну генерацію та розподілені джерела.
"З теплом ситуація значно складніша. Електроенергію за наявності працездатних мереж можна передати на сотні кілометрів. Теплову енергію — ні. Якщо велика ТЕЦ забезпечувала централізованим теплом значну частину міста, її неможливо швидко замінити постачанням тепла з іншої області", — пояснює Ігнатьєв.
Тому зараз для Херсона фактично залишається стратегія максимальної децентралізації теплопостачання. Йдеться про встановлення локальних і блочно-модульних котелень, когенераційних установок, резервних генераторів, автономного опалення для лікарень, соціальних закладів та критичних об'єктів.
Однак ключовою проблемою залишається час.
До початку стійких холодів залишилося лише кілька місяців. За цей період, зазначає експерт, потрібно не просто закупити необхідне обладнання. Його необхідно доставити, змонтувати, підключити до газових, електричних та теплових мереж, виконати пусконалагодження і, що надзвичайно важливо саме для Херсона, забезпечити хоча б мінімальний фізичний захист.
Саме тому заклик до евакуації людей Ігнатьєв не вважає емоційним рішенням.
"Це елемент управління енергетичним ризиком. Чим менше людей залишатиметься залежними від пошкодженої централізованої системи під час морозів, тим меншим буде ризик гуманітарної кризи", — каже експерт.
Сценарій Херсона може повторитися: які міста у найбільшій зоні ризику
Ситуація, яка зараз складається у Херсоні, може повторитися і в інших регіонах України, і, на думку Ігнатьєва, це один із головних ризиків опалювального сезону 2026/27 року.
Водночас експерт пропонує говорити не стільки про загрозу для цілих областей, скільки про окремі великі міста та агломерації, де існує критична залежність від одного або кількох великих джерел теплопостачання та обмеженої кількості високовольтних вузлів живлення.
Умовно Ігнатьєв виділяє кілька рівнів ризику.
Перший і найвищий рівень — прифронтові міста. Насамперед це Херсон, Харків, Запоріжжя, Суми, а також низка міст Дніпропетровської, Донецької та інших прифронтових областей.
Причина, за його словами, очевидна: близькість до фронту суттєво розширює набір засобів ураження, які може застосовувати Росія, і одночасно скорочує час реагування ППО.
У Херсоні ситуація ще складніша, оскільки критична інфраструктура фактично постійно перебуває в зоні вогневого впливу.
"Саме тому відновлення великого енергетичного об'єкта там принципово відрізняється від ремонту аналогічного об'єкта в тиловому регіоні: відремонтоване обладнання може бути повторно атаковане ще до завершення відновлення", — пояснює Ігнатьєв.
Другий рівень ризику — великі промислові міста з високою концентрацією енергетичної інфраструктури.
Тут експерт передусім виділяє Харків, Запоріжжя та Дніпро.
Для таких міст небезпечним є не обов'язково знищення однієї електростанції. Набагато серйознішим сценарієм, за словами Ігнатьєва, може стати одночасне або послідовне ураження генерації, великих підстанцій, трансформаторів, теплових вузлів та мережевої інфраструктури.
Тоді виникає так званий каскадний ефект: формально генерація може існувати, але електроенергію неможливо доставити споживачу; котельня може бути справною, але без електроживлення не працюють насоси; є вода, але водоканал не може забезпечити необхідний тиск.
"Саме такі комплексні порушення є найбільш небезпечними взимку", — наголошує експерт.
Окремо Ігнатьєв звертає увагу на Харків. Місто вже має досвід фактичного енергетичного відокремлення після масштабних атак на генерацію та підстанції.
Для міста з населенням у сотні тисяч людей, вважає експерт, критично важливо максимально швидко переходити від моделі кількох великих джерел до розподіленої міської генерації та формування локального енергетичного острова.
Це означає десятки когенераційних установок, газопоршневих генераторів, локальних котелень, систем накопичення електроенергії та можливість автономної роботи окремих районів і критичних об'єктів.
"Майбутня модель стійкого українського міста — це не одна велика ТЕЦ, яку після її знищення нічим замінити. Це мережа десятків менших джерел, фізично рознесених територією міста. Знищити таку систему одним або навіть кількома ударами набагато складніше", — каже Ігнатьєв.
Запоріжжя та Дніпро також залишаються в зоні підвищеного ризику через концентрацію промисловості, великі обсяги споживання електроенергії та наявність потужних мережевих вузлів.
Особливість таких агломерацій полягає в тому, що проблема може виникнути навіть без повного знищення генерації. За словами експерта, достатньо систематично атакувати підстанції 330/750 кВ, автотрансформатори та вузли передачі електроенергії, щоб значно обмежити можливість передачі потужності до міста.
Тому оцінювати енергетичну безпеку лише за принципом "працює чи не працює електростанція" Ігнатьєв вважає вже неправильним.
"Ми повинні оцінювати весь ланцюг: генерація → магістральна мережа → підстанції → розподільні мережі → критична інфраструктура → кінцевий споживач. Якщо вибивається хоча б одна критична ланка, виникають масштабні обмеження", — пояснює він.
Зима 2026/27: чому головна загроза — локальні енергетичні кризи
Попри високі ризики для окремих міст, Ігнатьєв не прогнозує тотального тривалого блекауту всієї України.
Українська енергосистема за роки війни стала значно більш адаптивною: є можливість імпорту електроенергії з Європи, відновлено частину генерації, встановлюється розподілена газова генерація, накопичувачі та резервні джерела живлення.
Однак ризик локальних енергетичних криз у конкретних містах цієї зими експерт оцінює як дуже високий.
"Ситуація Херсона показує, як може виглядати найгірший локальний сценарій: противник не намагається одномоментно "вимкнути всю Україну", а систематично руйнує ключові об'єкти конкретного міста, ускладнюючи їх ремонт повторними атаками", — говорить Ігнатьєв.
У мороз мінус 10-15 градусів проблема відсутності електроенергії протягом кількох годин, за його словами, є складною, але керованою. Відсутність централізованого теплопостачання протягом кількох діб — це вже потенційна комунальна катастрофа.
Після охолодження будинків виникає ризик замерзання води в системах опалення, пошкодження внутрішньобудинкових мереж, водопостачання та каналізації. Тоді навіть після відновлення генерації повернути тепло в тисячі квартир швидко вже неможливо.
Саме тому, вважає Ігнатьєв, головним показником готовності міста до зими має бути вже не тільки кількість мегаватів доступної генерації, а кількість годин або діб, протягом яких критична інфраструктура здатна автономно функціонувати після втрати зовнішнього енергопостачання.
"Херсон сьогодні фактично демонструє, чому Україні необхідно переходити від концепції "відновити те, що зруйнували" до концепції "побудувати систему, яку неможливо знищити одним ударом". Це принципово різні підходи", — наголошує експерт.
Якщо місто залежить від однієї великої ТЕЦ, декількох великих підстанцій та одного-двох основних маршрутів електропостачання, воно залишається вразливим.
Якщо ж місто має десятки локальних джерел генерації, когенерацію біля котелень, BESS, резервне живлення водоканалів, лікарень і насосних станцій та можливість формувати локальні енергетичні острови, наслідки навіть дуже масштабної атаки можна локалізувати.
"Тому Херсон — це не тільки надзвичайна ситуація одного міста. Це дуже серйозний сигнал для Харкова, Запоріжжя, Сум, Дніпра та інших великих міст: часу на децентралізацію енергетики фактично вже немає. Її потрібно завершувати не "в перспективі", а до початку морозів.
І я вважаю, що саме здатність окремих міст працювати автономно хоча б протягом перших критичних діб після масштабної атаки стане одним із головних факторів того, наскільки складною для України буде зима 2026/27", — підсумував Ігнатьєв.
Нагадаємо, в ніч на 2 вересня РФ здійснила масовану комбіновану атаку по Одесі. Фокус писав, що внаслідок обстрілу були пошкоджені житловий будинок, два навчальні заклади, офіси, автомобілі та інфраструктурний об'єкт. Постраждали вісім людей, серед них дитина, а в окремих районах виникли перебої зі світлом і водою.