Американські чипи летять на Україну: чому санкції не зупинили російські ракети та що готує ЄС — аналіз Фокусу

Європейський Союз готує масштабне розширення санкційних списків проти Росії, зосереджене насамперед на її військово-промисловому комплексі. Сьогодні, 7 жовтня посли країн ЄС мають розглянути близько 1650 нових включень до списків. Приблизно 1570 із них стосуються підприємств та осіб, пов’язаних із російським ВПК, причому понад половина цієї групи — з ракетним виробництвом.

Пропозицію підготувала Європейська служба зовнішніх дій. Якщо її погодять посли, остаточне ухвалення міністрами закордонних справ ЄС очікується 12 жовтня. Йдеться про найбільше одноразове поповнення санкційних списків від початку повномасштабного вторгнення РФ. Запропоновані обмеження ще не ухвалені.

Акцент на ракетному виробництві порушує питання, яке виходить за межі санкцій проти самих російських заводів: звідки вони отримують електроніку для своєї зброї? Переліки Головного управління розвідки МО України показують, що в російських ракетах і ударних дронах використовуються компоненти американських, європейських та азійських виробників.

Чия електроніка працює в російських ракетах і дронах

Фокус проаналізував оприлюднені на порталі ГУР War&Sanctions переліки компонентів крилатої ракети Х-101, балістичної ракети "Іскандер-М" та дрона "Герань-4" у версії "жовтень 2026".

Відсоткові частки Фокус розрахував за кількістю позицій у переліках ГУР, а не за масою чи вартістю компонентів або повним складом зброї. Країни вказані за розташуванням штаб-квартир виробників. Наявність їхньої продукції в російських ракетах і дронах сама по собі не свідчить про прямі постачання до РФ — для цього потрібно встановити ланцюжки постачання.

Х-101: переважання американських виробників

Серед 138 оприлюднених позицій 83,3% припадають на виробників зі США. У переліку є процесори Intel, мікросхеми пам'яті, програмована логіка Xilinx, компоненти Texas Instruments та Analog Devices. Частина цієї електроніки входить до бортових обчислювальних систем і системи наведення ракети.

Китай і Японія мають по 3,6% позицій, Нідерланди, Тайвань та Швейцарія — по 2,2%, Росія — 2,9%. Серед прикладів — китайські перетворювачі напруги, японський процесор Renesas, нідерландські буферні мікросхеми, тайванська пам'ять і швейцарські компоненти регулювання напруги. Російські двигун, бойова частина та інші великі вузли описані на порталі окремо, тому невелика частка РФ у цьому переліку не означає, що майже вся ракета виготовлена за кордоном.

"Герань-4": електроніка зі США, Китаю та Швейцарії

У переліку для жовтневої версії дрона — 74 позиції. Американські виробники становлять 47,3%, китайські — 16,2%, швейцарські — 13,5%, японські — 8,1%. Ще 2,7% припадають на Велику Британію, по 1,4% — на Німеччину й Тайвань; походження 9,5% позицій не встановлено.

Йдеться, зокрема, про пам'ять і сигнальні процесори, навігаційні модулі, мікроконтролери, інерціальний модуль та компоненти живлення. У картках ГУР зазначені американська Micron, китайська Unicore та швейцарська STMicroelectronics.

"Іскандер-М": російські вузли та іноземні мікросхеми

Серед 177 позицій американські виробники мають 52,5%, російські — 21,5%, швейцарські — 6,8%, білоруські — 4,5%, тайванські — 3,4%. Німеччина становить 2,3%, Китай — 1,7%, Японія — 1,1%; ще 6,2% позицій мають невстановлене походження.

У переліку є американська програмована логіка та перетворювачі сигналів, швейцарський GNSS-приймач, тайванські процесори й пам’ять, німецькі з'єднувачі, китайська FPGA та японські реле. Поряд із ними — російські мікропроцесори, блоки живлення й логічні мікросхеми.

Ці дані показують, наскільки міжнародним залишається перелік виробників електроніки, знайденої в російській зброї. Але чи зможуть нові санкції перервати її постачання? Чи достатньо обмежень проти російських підприємств і осіб, щоб вплинути на доступ до таких компонентів, та як швидко це може позначитися на випуску ракет — Фокус запитав у експертів.

"Платите за компоненти три ціни": як санкції мають вдарити по виробництву російських ракет

Нові обмеження мають ускладнити закупівлю компонентів для російського ВПК, однак їхній ефект проявлятиметься поступово — у міру вичерпання запасів. Про це в коментарі Фокусу розповів уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, ядро пакета становлять підприємства, які виробляють ракети, мікроелектроніку та комплектуючі.

"Це один із наймасштабніших пакетів щодо ВПК: близько 270 компаній і майже 700 фізичних осіб. Ядро пакета становлять виробники ракет, мікроелектроніки та компонентів, зокрема "Корунд-М", "Салют", Завод "Марс" та "Елекон", які працюють у ланцюгу виробництва балістики.

Для підприємств ВПК і пов'язаних з ними осіб це означає ускладнений доступ до фінансів і контрагентів, а отже — складнішу й дорожчу закупівлю компонентів. Через санкції ви або втрачаєте можливість купити певні товари, або платите за них три ціни, а отже — купуєте менше. Ефект накопичується поступово. Його буде видно в міру вичерпання запасів компонентів, і насамперед у виробничих показниках", — пояснює Власюк.

Водночас Росія намагається обходити обмеження через посередників і треті країни. Тому, наголошує він, контроль має працювати на всіх етапах постачання — від перевірки покупця виробником до відповідальності за порушення.

"Росія постійно шукає нові маршрути через треті країни й приховує кінцевого отримувача. Тому протидія має бути комплексною: належна перевірка контрагентів з боку компаній, контроль і відповідальність з боку держав, постійний обмін інформацією. Виробник — це найефективніше", — зазначає він.

Окремий напрям російської адаптації — заміна західної електроніки іншими компонентами. Проте для високоточних систем така заміна залишається проблемою. За словами Власюка, дедалі частіше йдеться також про китайські підробки американської продукції.

"Росія з 2022 року активно займається імпортозаміщенням, і частину електроніки їй вдається замінювати. Але для найбільш високоточних систем повноцінна заміна досі складна, і залежність від окремих західних компонентів зберігається. Саме тому контроль за цими компонентами залишається одним із найдієвіших інструментів.

Цікаво, що стає більше китайських підробок американських компонентів — тепер уже третина, порівняно з 1/5 у 2022 році. При цьому свіже дослідження CAR каже, що саме використання підробок пояснює проблеми з точністю і надійністю ракет. По суті, така заміна та підробки — вимушений крок через санкційний тиск", — говорить Власюк.

Щоб обмеження перекривали самі схеми закупівель, він пропонує переходити від санкцій проти окремих компаній до системних заходів. Не менш важливим є час між виявленням учасника схеми та запровадженням обмежень партнерами.

"Переходити від точкових позначень до системних інструментів: механізмів протидії обходу санкцій у ЄС, вторинних санкцій і заходів щодо цілих секторів та юрисдикцій, які використовуються для обходу. Мета — зробити відтворення схеми економічно та юридично невигідним.

Важлива також швидкість. Понад 80% компаній із цього пакета Україна внесла до свого списку ще у 2022–2023 роках. Що швидше рішення синхронізуються, то менше часу Росія має на перебудову схем. Саме тому ми підтримуємо перехід ЄС до постійних позначень (rolling designations) без очікування чергового пакета", — наголошує експерт.

Відповідаючи на запитання про найболючіше для російського ВПК рішення, якого досі бракує, Власюк називає системне перекриття постачання критичних компонентів через треті країни.

"Для цього потрібні посилений контроль реекспорту, відповідальність за неналежну перевірку кінцевого користувача і послідовні санкції щодо власників підприємств ВПК. Також можливості фінансового комплаєнсу і комплаєнсу самих виробників не вичерпані. Кожна юрисдикція має власні обставини, і ми працюємо з партнерами над рішеннями, які будуть ефективними саме в їхніх умовах", — пояснює Власюк.

Оцінювати результат санкцій через три–шість місяців, за його словами, потрібно за кількома показниками одночасно.

"Митні дані РФ закриті, тому оцінка спирається на OSINT і закриті джерела. Ключові індикатори:

• динаміка виробництва окремих типів засобів ураження;
• зміни в складі компонентів;
• ознаки використання запасів;
• затримки та зміни логістичних маршрутів.

Оцінювати їх варто в сукупності: жоден окремий показник сам по собі не дає повної картини", — каже Власюк.

Чому санкції не перекривають Росії ресурси для війни

Росія зберігає доступ до грошей і технологій завдяки торгівлі з країнами, які не приєдналися до західних обмежень. Тому результат нових санкцій залежатиме від того, чи вдасться вплинути на ці зв'язки та забезпечити виконання вже ухвалених рішень. Таку думку в коментарі Фокусу висловив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.

За його словами, економічна вага країн, які запроваджують санкції, вже не забезпечує Росії повної ізоляції. Москва може переорієнтовувати торгівлю на інших партнерів, які мають достатні фінансові можливості.

"Є Китай, є Індія, є Туреччина, є інші країни, які абсолютно нормально взаємодіють із Росією. Коли Росія казала, що не страшно, що ми із Заходом розійшлися, у нас є Глобальний Південь, вона насправді права. Тому що достатньо і бази, і фінансових можливостей у цих країн", — пояснює Ус.

Відповідно, посилювати тиск, на його думку, потрібно і на партнерів РФ. Експерт підтримує підхід, за якого співпраця з Москвою створюватиме для третіх країн ризик втрати вигод від торгівлі із Заходом. Однак для цього необхідні узгоджені дії США, Європи та інших союзників.

Ус також звертає увагу на технологічні можливості Китаю замінювати західну електроніку для Росії. Водночас Власюк застерігає: для найбільш високоточних систем повноцінна заміна досі складна. Тому важливими залишаються як контроль за критичними компонентами, так і тиск на Пекін, який сам потребує доступу до західних технологій.

"Треба, щоб була мотивація Китаю мінімізувати контакти з Росією. Плюс, що б там не було, Китаю також потрібна технологічна база Європи. Дуже багато технологій вони якраз отримували із Заходу", — зазначає він.

Для впливу на ракетне виробництво, наголошує Ус, ключовим залишається контроль за виконанням санкцій і постачанням компонентів.

"Головне — контроль за виконанням. Бо оця фраза, що суворість законів компенсується необов'язковістю їх виконання, призводить до того, що нібито санкції є, а коли розбирають те, що прилетіло, то там знаходять деталі з багатьох країн — і ЄС, і США", — наголошує Ус.

Коли Росії забракне грошей на війну: за якими ознаками це можна побачити

Підвищення податків, тарифів і зборів свідчить про те, що російська влада перекладає дедалі більшу частину фінансового навантаження на населення. Однак найвиразнішим сигналом нестачі грошей Іван Ус вважає можливе примусове вилучення банківських заощаджень громадян.

Експерт проводить паралель із втратою доступу до заощаджень наприкінці існування Радянського Союзу.

"Якщо Росія зараз повторить цей крок, це буде дуже чіткий сигнал, що все, грошей там не вистачає", — зазначає Ус.

Йдеться про можливий сценарій, а не про вже ухвалене рішення російської влади. Поки ж, за оцінкою експерта, фінансовий тиск проявляється через поступове збільшення платежів, які держава стягує з громадян і бізнесу.

"Зараз було підвищення ЖКГ. Там ще податки піднімуть. Розширюється застосування так званого утилізаційного збору", — пояснює він.

Ус звертає увагу, що додаткові збори зрештою закладають у вартість товарів. Покупець платить більше, а подорожчання створює новий інфляційний тиск. Таким чином, спроба наповнити бюджет обертається зростанням витрат для самих росіян.

Водночас навіть дорожча нафта, на думку експерта, не дає Москві можливості залишати всі додаткові доходи в бюджеті. Частину коштів доводиться спрямовувати на паливний демпфер — компенсації компаніям, покликані стримувати ціни на пальне всередині країни.

"Ціна зросла, і Росія нібито може більше заробити, але паралельно треба більше заплатити власним компаніям, щоб вони не піднімали ціни на бензин. Якщо вони не будуть витрачатися на демпфер, то тоді отримають інфляцію", — говорить Ус.