Допомогти Кличку чи забрати Київ: що стоїть за "спецкабінетом" Зеленського
Зеленський шукає нову команду, щоб врятувати Київ від зимових проблем, але кандидати не поспішають брати на себе відповідальність. Політологи говорять про підготовку заміни Кличка, експерти — про ризики декоративних рішень. Що важливіше: врятувати місто чи перерозподілити вплив — розбирався Фокус.
Київ вступає в зиму з серйозними проблемами, а президент активно шукає керівників, які могли б взяти на себе відповідальність за порятунок столиці. Однак охочих, незважаючи на те, що вже згадувалися прізвища приблизно десятка потенційних кандидатів, поки що не видно.
Схоже, настав час визнати: ситуація в Києві, де ще з вересня загострилися проблеми з електропостачанням та водопостачанням, захистом критичної інфраструктури та станом мостів, — це вже не питання політичних амбіцій. Йдеться про безпеку та виживання мешканців міста.
І Зеленський на зустрічі з журналістами наголосив, що столиця не впоралася з підготовкою до можливих загроз, а плани забезпечення стійкості не були реалізовані в повному обсязі.
Президент порадив брати приклад з Харкова. На думку Зеленського, міська та обласна влада мають працювати спільно, незалежно від політичних розбіжностей.
"У нас один спільний ворог, одна зима й одна країна", — сказав президент.
Тому він запропонував сформувати спеціальну команду для Києва. І попросив прем’єр-міністра зібрати групу сильних управлінців із досвідом у бізнесі та державному управлінні. І Зеленський готовий особисто звернутися до кандидатів, яких йому запропонують. Проблема в тому, що охочих, судячи з усього, небагато: відповідальність величезна, а політичних звинувачень у разі невдачі не уникнути. Серед тих, чиї прізвища вже згадувалися в контексті можливого залучення до вирішення проблем столиці, — Кубраков, Гройсман, Малюк і Сухомлин. І це, як стверджується, далеко не повний список.
Зеленський вважає, що сам Кличко повинен звертатися до досвідчених управлінців, залучати їх до роботи та шукати рішення для столиці, а не чекати, поки цим займеться глава держави.
Адже ця проблема не нова: ще в середині жовтня президент заявив, що Київ не готовий до зими 2026–2027 років, відстає від інших регіонів у підготовці критичної інфраструктури, а ситуація в столиці гірша, ніж у попередні зими війни. Зеленський звинуватив столичну владу в провалі підготовки та анонсував рішення щодо "раціональної зміни алгоритмів управління" Києвом.
"Станом на середину жовтня фактично по всій країні, навіть у прикордонних та прифронтових областях, виконання планів стабільності є вищим, ніж у Києві. І кияни це точно відчувають, коли навіть після поодиноких влучень "Шахедів" трапляються відключення електроенергії та води в значній частині столиці", — пише Зеленський.
Раніше президент заявив, що міська влада практично не вжила необхідних заходів у рамках плану забезпечення стабільності на зиму, затвердженого на початку серпня.
Кличко стверджував, що він і його команда не винні. Що центральна влада ставила палиці в колеса і що збивати "Шахеди" та ракети над столицею не входить до його компетенції.
І заявив, що столиця розраховує завершити роботи за планом забезпечення стійкості до грудня 2026 року, а більша частина запланованого вже виконана на понад 60%.
У підсумку Київ опинився в ситуації, коли ціна управлінських помилок надто висока, а час на політичні суперечки добігає кінця. Зима не чекатиме, поки влада домовиться між собою. І головне питання сьогодні не в тому, хто отримає політичні дивіденди, а в тому, хто готовий взяти на себе відповідальність за безпеку мільйонів людей.
Головне, щоб нова команда ефективних менеджерів реально вирішувала проблеми столиці
Як наголошує голова "Союзу споживачів комунальних послуг" Олег Попенко, поки що незрозуміло, що саме являє собою запропонована Зеленським спеціальна команда, які повноваження вона отримає та за що відповідатиме. І окреме питання — фінансування. Основні фінансові рішення залишаються в рамках існуючої системи міського управління, проте можливі й механізми фінансування з державного бюджету.
"Потрібно розуміти, яку модель влади хочуть побудувати, хто призначатиме цих людей, якими ресурсами вони зможуть розпоряджатися і які завдання перед ними ставитимуть. Можна призначити скільки завгодно досвідчених менеджерів, але якщо у них не буде реальних інструментів впливу на рішення, виникає закономірне запитання: який у цьому сенс?" — каже експерт Фокусу.
Проблема полягає в тому, що в Києві було допущено чимало управлінських помилок, вважає експерт. Але чи зможе нова команда їх виправити — поки що сказати неможливо.
"Якщо мета — просто посилити чинну команду Кличка, то це одне. Якщо ж мова йде про створення паралельної структури управління, яка фактично перерозподілятиме вплив і повноваження, — це зовсім інша справа. Тому насамперед потрібно зрозуміти, яку систему хочуть створити і якого результату від неї очікують", — підкреслює Попенко.
Найцікавіше питання, за словами експерта, — які завдання має вирішити нова команда ефективних менеджерів. Якщо йдеться про утеплення будинків та масштабну підготовку інфраструктури до холодів, часу залишилося небагато. Але якщо завдання полягає в тому, щоб встановити резервні джерела живлення, наприклад для 500 будинків, налагодити організацію робіт і підвищити стійкість критичної інфраструктури, це цілком реально за наявності серйозної команди, ресурсів і чіткого плану.
При цьому не варто розраховувати на те, що цей процес буде повністю поза політикою, підкреслює Попенко. Політична складова тут неминуча. Створення нової управлінської структури може одночасно вирішувати практичні завдання та змінювати баланс впливу між президентською владою та мерією Києва. Питання в тому, що виявиться головним — реальне підвищення ефективності управління столицею чи політичне протистояння.
Кличко залишилося на посаді лічені дні?
Водночас політологи переконані, що все, що сьогодні відбувається навколо Кличка, і насамперед заяви президента, — це підготовка до його заміни. І що Кличку залишилися лічені дні на цій посаді. Не випадково ж президент активно проводить співбесіди з потенційними кандидатами на керівні посади в столиці. Усе це схоже на підготовку до усунення Кличка від реального управління містом. У президентської команди з мером існують серйозні політичні, управлінські та економічні розбіжності.
"Важко повірити, що влада раптом занепокоїлася ситуацією за кілька тижнів до зими. Кардинально змінити стан речей за такий короткий термін уже неможливо. У мене чимало претензій до Кличка, але подібні рішення потрібно було ухвалювати навесні, а не напередодні холодів", — підкреслює у коментарі Фокусу політолог Руслан Бортник.
При цьому, за словами експерта, виникає питання: чи не намагаються перекласти на міську владу відповідальність за проблеми, за які відповідає й центральна влада? Київ — не просто місто, а столиця країни, тому він особливо часто стає мішенню російських атак. І його захист — це спільна відповідальність.
"До Кличка справді є серйозні претензії: корупція, затягнуте будівництво метро, стан мостів, укриттів та міської інфраструктури. Але протиповітряну оборону забезпечує не мер — це відповідальність держави", — вважає політолог.
Проте інформаційна кампанія проти Кличка може бути підготовкою до його усунення. Останні нападки на його репутацію виглядають як спроба зробити його політично токсичним, щоб у разі конфлікту його не підтримали навіть європейські партнери. У найближчі місяці все вирішиться, впевнений Бортник.
Чому крісло мера столиці може виявитися електричним стільцем
Що стосується потенційних наступників, то, схоже, проблема полягає не у відсутності відповідних кандидатів. Серед імен, що обговорювалися, звучали Гройсман, Малюк і Кубраков — досвідчені керівники, які працювали в складних умовах. Ймовірно, справа в умовах, на яких їм пропонують цю роботу.
"Можливо, від майбутніх керівників вимагають вирішити проблеми, які неможливо усунути за короткий термін, водночас покладаючи на них усю відповідальність за неминучі невдачі. Ніхто не хоче ставати винуватцем і відповідати за ситуацію, яку не в змозі повністю контролювати", — підкреслює Бортник.
Тому головне питання сьогодні полягає не лише в тому, хто може замінити Кличка, а й у тому, яку роль йому дозволять відігравати в управлінні столицею та хто зрештою відповідатиме за її готовність до зими. Зеленський шукає сильних менеджерів для Києва, але охочих брати на себе таку відповідальність небагато, вважає політолог Андрій Золотарьов. І це не дивно: крісло може виявитися електричним стільцем, а ніхто не хоче ставати цапом-відбувайлом за чужі управлінські помилки.
"Однак питання полягає не лише в ефективності управління. На мій погляд, Зеленський прагне посилити контроль над столицею, яку очолює потенційний політичний опонент — Віталій Кличко, пов’язаний з опозиційним табором. У центральної влади є підстави побоюватися політичної нестабільності. Якщо умови завершення війни виявляться неприйнятними для значної частини суспільства, а невдоволення корупційними скандалами посилиться, Київ знову може стати центром масових протестів", — розповідає Фокусу політолог.
Тому, на його думку, ініціативи щодо створення нових управлінських команд варто розглядати не лише як спробу вирішити проблеми столиці, а й як прагнення перерозподілити політичний вплив.
"Отже, те, що відбувається навколо Києва, — це не лише боротьба за ефективне управління містом, а й боротьба за політичний контроль над столицею. Головне питання полягає в тому, чи стануть нові команди реальним інструментом вирішення міських проблем, чи способом послабити позиції Кличка", — констатує політолог.
Нагадаємо, перебої зі світлом та водою після російських ударів загострили конфлікт між центральною владою та мером Києва Віталієм Кличком. Президент і представники влади звинувачують його в недостатній підготовці столиці до зими. Мера викликали до парламенту, провели мітинг з вимогою його відставки.
До того ж Київ має завершити реалізацію плану стійкості до грудня 2026 року, при цьому понад 60% робіт уже виконано. Віталій Кличко пояснив, що процес уповільнюють повітряні тривоги та російські удари, і назвав посилення протиповітряної оборони умовою своєчасного завершення плану.