"Зробіть мости невидимими": незручні питання після ударів по Києву, на які немає відповідей
Росія знову вдарила по мостах Києва, залишивши столицю із пошкодженими переправами, транспортними обмеженнями та багатокілометровими заторами. Поки комунальники ліквідовують наслідки атак, виникає питання: чи зможе місто нескінченно ремонтувати мости, які ворог атакує знову і знову? Чи загрожує Києву розрив сполучення між берегами Дніпра, чому понтонні переправи можуть не врятувати ситуацію та чи не доведеться обирати між ремонтом мостів і захистом енергетики — з'ясовував Фокус.
Як повідомляв Фокус, унаслідок нічної атаки балістичними ракетами пошкоджено Північний та Південний мости. Через перекриття переправ громадський транспорт перенаправили через Подільський і Дарницький мостові переходи. Також призупинили рух поїздів метро між станціями "Осокорки" та "Червоний хутір".
Міський голова Віталій Кличко повідомив, що фахівці обстежують пошкоджені споруди. Лише після встановлення їхнього технічного стану стане зрозуміло, коли можна буде відновити рух.
Повторні атаки знову порушили питання не лише про строки відновлення мостів, а й про їхню здатність витримувати подальші удари. Адже щоразу після пошкоджень місто змушене повертатися до ремонтів і транспортних обмежень, тоді як загроза нових атак нікуди не зникає.
Захист, ремонти та мільярди на переправи: до чого Київ виявився неготовим
На думку експерта з транспортного планування Дмитра Беспалова, зараз головне — забезпечити швидке відновлення пошкоджених мостів, підготувати чіткі транспортні сценарії та не допустити розпорошення дефіцитних будівельних ресурсів.
У коментарі Фокусу експерт зазначає, що повторні атаки показали: зруйнувати великі мостові конструкції тими засобами ураження, які наразі використовує Росія, досить складно, навіть попри незадовільний технічний стан окремих переправ.
"Це вже далеко не перший і не другий удар. Спочатку ми обговорювали, чи можна знищити мости, і з'ясували, що це непросте завдання. Принаймні тими засобами ураження, які вони використовують. І це для нас хороша новина, навіть зважаючи на поганий технічний стан мостів", — пояснює Беспалов.
Водночас експерт звертає увагу на точність російських ударів по мостах і вважає, що одним із напрямів захисту може стати зменшення їхньої видимості для систем наведення. Балістичні ракети "Іскандер" можуть мати додаткові оптичні системи наведення, тому варто дослідити можливість маскування переправ. Однак ефективність таких заходів мають оцінювати військові фахівці.
"Я в шоці, наскільки точно вони влучають у міст. Спеціально подивився технічні характеристики балістичного "Іскандера". Наскільки я зрозумів, така точність можлива за використання додаткового оптичного наведення. Можливо, варто подумати про освітлення, задимлення, маскування, якісь світловідбивні накидки. Я не знаю, це питання до військових експертів. Але точно з видимістю мостів потрібно щось робити", — зазначає Беспалов.
Окремо експерт застерігає від публічного поширення детальних кадрів пошкоджень, адже вони можуть допомагати противнику оцінювати наслідки атак. На його думку, інформацію про стан переправ необхідно оприлюднювати з урахуванням безпекових ризиків.
Інша проблема — відсутність зрозумілих для мешканців алгоритмів дій на випадок одночасного пошкодження кількох мостів. За словами Беспалова, Росія заздалегідь заявляла про наміри атакувати переправи, тому міська влада мала підготувати відповідні транспортні сценарії.
"Наприклад, пошкоджені Південний і Північний мости — запускається сценарій номер вісім. Він уже розрахований і змодельований. Мер звертається до роботодавців із рекомендацією кілька днів працювати дистанційно, "Київпастранс" виводить додаткові автобуси на визначені маршрути, люди заздалегідь знають, як вони курсуватимуть, а поліція контролює виділені смуги. Мають бути чіткі дії, щоб не доводилося щоразу героїчно розв'язувати ті самі проблеми. Я сподіваюся, що такі плани є. Якщо немає — їх потрібно терміново розробити", — наголошує Беспалов.
Однак найбільше запитань у нього викликають плани будівництва резервних переправ. За словами експерта, на них передбачають витратити приблизно 2–3 млрд грн, причому остаточна сума може зрости. Але проблема не лише у фінансуванні: для такого будівництва потрібні техніка, обладнання, інженери та робітники, які одночасно можуть знадобитися для відновлення капітальних мостів.
"Для мене питання — наскільки доцільна ця історія. Зараз наші мости можуть знову пошкоджувати, і буде дуже важливо, наскільки швидко ми зможемо їх ремонтувати. Чи не будуть усі ресурси зайняті будівництвом резервних переправ, щоб виконати політичні обіцянки й відкрити їх у лютому? І чи не вийде так, що на капітальних мостах роботи не проводитимуть не тому, що їх неможливо відремонтувати, а тому, що немає людей, техніки та обладнання?" — запитує експерт.
Беспалов також сумнівається в доцільності багатомільярдних вкладень у тимчасові конструкції, які можуть виявитися значно менш стійкими до ударів, ніж капітальні мости. На його думку, зараз важливо стежити, чи розпочнуться повноцінні ремонтні роботи після прибирання уламків, зокрема на раніше пошкоджених ділянках транспортної інфраструктури.
Окремо він проводить паралель із будівництвом захисту енергооб'єктів, де обговорювали показники готовності на рівні 55%. За словами експерта, у транспортному будівництві відсоток готовності не означає відповідного відсотка користі для міста.
"Міст, побудований на 55%, — це не міст, який може пропустити 55% транспорту. Це фактично нуль. Навіть якщо його побудують на 83% чи 96%, він усе одно не працюватиме. У транспортному будівництві або сто відсотків, або нуль. Почати проєкт і не закінчити — це величезне фіаско та марнотратство ресурсів, яких і так дуже мало", — наголошує Беспалов.
Ситуацію ускладнює те, що за ті самі ресурси конкурують ремонт мостів, будівництво резервних переправ і захист енергетичної інфраструктури. Усі ці роботи потребують будівельної техніки, бетону, арматури та кваліфікованих фахівців.
"Зараз незрозуміло, за що хапатися: чи захищати трансформатори, чи будувати резервні переправи, чи ремонтувати капітальні мости, які більш стабільні та надійні. Ми в дуже невдалій ситуації для розпорошення ресурсів. Я б на місці влади завжди тримав частину людей і техніки в резерві. Дуже сподіваюся, що такі резерви є. Це буде видно, якщо капітальні мости зараз почнуть оперативно ремонтувати. Якщо ж усі ресурси підуть на резервні переправи — тоді справи кепські", — вважає Беспалов.
Мости не так просто зруйнувати, але є нюанс
Попри проблеми з відновленням інфраструктури, технічний стан пошкоджених мостів поки не дає підстав говорити про неминучу ізоляцію лівого берега Києва. Принаймні так вважає київський інженер та урбаніст Дмитро Макогон. За його оцінкою, нинішні пошкодження можна усунути, а повністю зруйнувати всі переправи через Дніпро Росії навряд чи вдасться.
"Чи вдасться перебити всі мости — я дуже сумніваюся. Навіть ці два мости стоять. Вони пошкоджені, але ще функціонують. А мостів у Києві значно більше. Тому я дуже сумніваюся, що в росіян вистачить ресурсу, щоб зруйнувати всі переправи", — зазначає Макогон.
За словами інженера, завдати критичних пошкоджень великим мостовим конструкціям за допомогою безпілотників складно. Значно серйознішу загрозу становлять балістичні ракети, проте й вони не обов'язково здатні повністю вивести міст з експлуатації. Найгіршим сценарієм експерт називає руйнування великих несучих прольотів.
"Якщо вдасться зруйнувати найбільші прольоти — це вже буде катастрофічно. А якщо говорити про ті пошкодження, які є зараз, то так, велика діра, але вона відновлюється", — пояснює він.
Макогон наводить приклад Кримського мосту, де після попередніх атак пошкоджені прольоти ремонтували, а рух відновлювали. На його думку, подібний сценарій можливий і в Києві. Навіть якщо один чи два мости вийдуть з ладу, це не означатиме повної ізоляції лівого берега. Однак місту, ймовірно, доведеться обмежувати рух приватних автомобілів, залишаючи пріоритет громадському та вантажному транспорту.
Водночас інженер застерігає, що понтонні переправи не стануть повноцінною альтернативою капітальним мостам.
"Вони додадуть трошечки пропускної здатності, тобто певне резервування. Але очікувати, що це буде повноцінна компенсація, не варто. Це вимушений захід, але він фактично не компенсує навіть однієї смуги руху. Я маю на увазі не ширину, а саме пропускну здатність", — наголошує Макогон.
Попри це, експерт не вважає, що Київ уже опинився перед незворотним транспортним колапсом. За його оцінкою, нинішні пошкодження можна усунути, хоча загроза повторних атак зберігається.
"Поки що ні. Ті удари, які є, і ті пошкодження, які я бачу, в принципі не критичні. Вони відновлюються. Так, це ускладнює життя, неприємно, але війна триває", — підсумовує інженер.
Два місяці без альтернатив: чому Київ знову опинився в транспортній пастці
Якщо Дмитро Беспалов застерігає від розпорошення ресурсів на нові переправи, то військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов наголошує на іншій проблемі: альтернативне сполучення мали підготувати ще до повторних ударів. На його думку, влада втратила щонайменше два місяці, протягом яких можна було передбачити транспортні ризики та вжити необхідних заходів.
"Ми з вами скільки вже про ці мости говоримо? Два місяці, правильно? А паралельної логістики, саме понтонних переправ, немає досі. Нас намагаються переконати, що вони будуть за два-три місяці. Якщо ми прогнозуємо певну реакцію з боку росіян, то вони вже мали бути", — наголошує Снєгирьов.
Експерт переконаний, що загрозу атак по українських мостах необхідно було враховувати заздалегідь, зокрема під час планування українських операцій проти російської транспортної інфраструктури.
На його думку, російські удари по переправах Києва, Дніпра та Запоріжжя були прогнозованим сценарієм, до якого Україна мала підготувати альтернативні транспортні рішення.
"У нас що, немає інженерних військ? Немає розуміння ситуації? Коли готується подібний сценарій удару по Кримському мосту, ми прекрасно розуміємо, що буде відповідь. Щоб унеможливити негативні сценарії, а саме затори в Києві, Дніпрі та Запоріжжі, мала б бути вже готова паралельна логістика", — пояснює військово-політичний експерт.
Окреме питання, на яке звертає увагу експерт, — економічні наслідки постійних транспортних обмежень. Адже йдеться не лише про вартість ремонту пошкоджених конструкцій, а й про втрати бізнесу, проблеми з перевезеннями, збільшення часу в дорозі та додаткове навантаження на транспортну систему.
"А хто-небудь порахував, яких збитків за два місяці зазнала економіка України внаслідок ударів росіян по мостах? За відсутності альтернативних шляхів. От про це варто говорити", — наголошує Снєгирьов.
Ще одна проблема, яку порушує експерт, стосується ефективності використання бюджетних коштів на відновлення інфраструктури.
Снєгирьов проводить паралель із ситуацією навколо будівництва захисних споруд для енергетичних об'єктів. Він згадує повідомлення про низький рівень документально підтвердженого виконання окремих робіт, значні обсяги фінансування та корупційні розслідування.
На його думку, подібні ризики можуть виникати й під час фінансування постійних ремонтів мостів, якщо кошти витрачаються на усунення наслідків ударів, але паралельно не створюються резервні транспортні маршрути.
Окремо Снєгирьов звертає увагу на повідомлення про передачу Україні понтонних мостів від європейських партнерів. На його думку, необхідно з'ясувати, чому відповідні переправи не були підготовлені раніше та чи передбачалося їхнє будівництво коштом українського бюджету.
"Постає питання: а знову намагаються розпиляти бюджет під іноземну допомогу? Тобто понтонні мости, виходить, не були збудовані, чекали, найімовірніше, саме передачі від європейських партнерів, щоб потім, можливо, провернути чергову схему", — припускає Снєгирьов.
Таким чином, головним викликом для Києва стають не лише повторні російські удари, а й здатність міста швидко відновлювати пошкоджені мости та забезпечувати альтернативне сполучення. І поки експерти розходяться в оцінках доцільності будівництва тимчасових переправ, відкритими залишаються питання: скільки ресурсів потребуватимуть нові ремонти, чи вистачить їх на відновлення капітальних мостів і чи готова столиця до наступної атаки?