Хто не отримає бронь: торгівля, будівництво, ІТ та фахівці віком 25 років
Нові правила бронювання загрожують бізнесу втратою цінних співробітників, а працівникам — мобілізацією. Підприємства, як і раніше, змушені обирати, кого бронювати, фахівці напередодні 25-річчя ризикують залишитися без відстрочки, а компанії, що втратили статус критично важливих, — не встигнути його відновити. Які ризики приховує нова система бронювання і хто першим може втратити захист від мобілізації — з'ясовував Фокус.
В Україні запровадили нові правила бронювання. Уряд оновив критерії визначення критично важливих підприємств, а також правила підтвердження статусу критично важливого суб’єкта господарської діяльності. І на даний момент 90% державних органів вже переглянули критерії критичності, повідомили в Міністерстві економіки та навколишнього середовища.
Як повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький, причиною такого перегляду критеріїв стали численні випадки зловживань, коли компанії, що мають право на бронювання, можуть фактично необмежено збільшувати штат. Мовляв, багато підприємств отримали цей статус саме завдяки високим зарплатам і відсутності боргів, а не через реальну важливість для оборони чи економіки. А тим часом армія відчуває нестачу бійців.
Процедура така: міністерства та обласні військові адміністрації переглядають галузеві та регіональні критерії визначення критично важливих підприємств, після чого їх узгоджує створений Координаційний центр. Якщо у них немає заперечень, критерії затверджуються наказами відповідних державних органів і набирають чинності після державної реєстрації в Мін’юсті.
Якщо виявиться, що підприємство відповідало лише скасованому критерію — воно втратить статус критично важливого. А отже, втратить і автоматичне право на збереження робочих місць. У такому разі йому нададуть можливість повторно подати документи — вже за іншими критеріями, які залишилися чинними. Якщо воно відповідатиме цим критеріям — статус повернуть.
Іншими словами, статус не відбирають у всіх — лише у тих, чиї критерії скасували, але й його не продовжують "за інерцією" — його потрібно підтвердити за новими правилами. Втрата статусу не є остаточною — можна подати заявку заново за чинними критеріями.
Якщо критерії для підприємства не змінилися, то статус "критично важливого" зберігається.
"Для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів передбачено квоту бронювання у розмірі 95%. Працівники, які безпосередньо задіяні у виробництві та аварійно-відновлювальних роботах, зберігають бронювання. Бронювання понад 95 % працівників можливе за обґрунтованим рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій Координаційного центру", — уточнюють у міністерстві.
Загальний ліміт бронювання для підприємств, що мають критичне значення для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, залишається на рівні 50% військовозобов’язаних працівників. Для представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги ліміт бронювання становить не більше 50% військовозобов’язаних працівників, безпосередньо задіяних у виконанні завдань одного проєкту, але не більше 7 осіб.
Окремо підготовлено проєкт рішення щодо перехідного періоду для підприємств, у яких термін визнання критичними закінчується в листопаді–грудні 2026 року. Згідно з цим проєктом статус пропонується продовжити на 31 день, щоб підприємства могли підтвердити свій критичний статус відповідно до нових вимог без зупинки роботи.
До групи ризику належать будівельники, ІТ-фахівці та працівники сфери торгівлі
На сьогодні, як зазначено в постанові Кабміну, до критичних віднесено такі сфери: оборонно-промисловий та паливно-енергетичний комплекси, аварійно-рятувальні служби, видобувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, агровиробництво та продовольча безпека, транспорт і логістика, інформаційні технології, зв’язок, банківська діяльність, охорона здоров’я, роздрібна торгівля, житлово-комунальне господарство, культура та інші сфери — за погодженням із Координаційним центром.
З одного боку, начебто все так, як і було, але з іншого боку, є нюанси, розповідає Фокусу адвокат Валентин Серков. Тепер до групи ризику потрапила, наприклад, роздрібна торгівля. Як така, вона не є критичною інфраструктурою і легко підпадає під звуження критеріїв — рівень критичності визначатиметься за погодженням із Координаційним центром, тобто автоматично не гарантується. Сфера будівництва — якщо її діяльність безпосередньо не пов’язана з відновленням критичної інфраструктури або зведенням укріплених районів. Переробна та видобувна промисловість — якщо продукція не призначена для оборони чи продовольчої безпеки або ж не є видобутком стратегічної сировини. ІТ та зв’язок теж можуть зазнати значних скорочень, якщо, наприклад, не забезпечують оборону чи життєдіяльність.
"Підприємство "вилітає", якщо його критерій скасували, а воно не відповідає новим чинним критеріям. Тому найбільше ризикують ті, хто отримав статус за "широкими" галузевими критеріями — торгівля, культура, звичайне будівництво, нестратегічна переробка. А це, на секундочку, тисячі співробітників мобілізаційного віку, які, якщо вже не поповнили лави ЗСУ, то ось-ось поповнять. Бронь зникає дуже швидко, і поки підприємства намагатимуться знову отримати статус критичного, співробітники вже будуть в окопах", — вважає юрист.
Знову керівники обиратимуть, хто потрапить під бронь
Постанова Кабміну змінює процедури та терміни отримання статусу критично важливого підприємства та бронювання. При цьому з’являється додатковий бюрократичний етап — Координаційний центр, доцільність якого викликає сумніви, оскільки аналогічні функції вже виконують державні органи. Також простежується тенденція до скорочення лімітів бронювання, зокрема для міжнародних проектів допомоги (до 50% співробітників, але не більше семи осіб на проект).
"Це може призвести до заміни українських фахівців іноземними, а отже — до відтоку коштів з української економіки, оскільки зарплати, податки та інші платежі надходитимуть за кордон. Тому економічні наслідки таких обмежень викликають серйозні питання", — розповідає Фокусу адвокат Роман Ліхачов.
Також, за словами юриста, виникає питання, хто саме потрапить під обмеження щодо бронювання: керівники чи безпосередньо робітники-фахівці. Відсутність чітких критеріїв створює корупційні ризики та посилює людський фактор. Крім того, підприємства не можуть гарантувати унікальним фахівцям бронювання, що ускладнює їх залучення та утримання.
"На мій погляд, у першу чергу слід зарезервувати фахівців, без яких підприємство не зможе функціонувати, а перелік посад і критерії резервування мають бути чітко визначені. Але їх немає. Усе вирішує керівник. Це не зовсім правильно", — вважає адвокат.
І досі невідомо, що робити з тими, кому ось-ось виповниться 25. Ось, наприклад, людина приходить у віці 24 років і 10 місяців — унікальний інженер. Забронювати в 24 роки не можна, тільки з 25. Але в 25 він уже в розшуку у ТЦК — повістку надіслали раніше. Встигнути забронювати неможливо.
"Є навіть випадок призову в день народження: система не пропускала, бо ще не виповнилося 25 років і немає статусу військовозобов’язаного. З цими людьми досі нічого не вирішено — унікальні фахівці втрачаються. Я вважаю, що все має відбуватися автоматично, за чіткими критеріями: підходить за посадою та підприємством — бронюється; не підходить — одразу повідомляють на роботі. А вони знову залишили все на розсуд керівників підприємств: спочатку там, потім затверджують нагорі. Усе залишилося як було, тільки скоротили кількість заброньованих", — констатує адвокат.
Питання узгодження лімітів щодо бронювання викладено досить розпливчасто, а коли немає чітких критеріїв, це створює підґрунтя для корупції та неоднозначного тлумачення.
"Я не розумію, в яких випадках Координаційний центр ухвалюватиме рішення щодо лімітів і в якому порядку. І яка процедура оскарження рішення Координаційного центру — вона сформульована надто розпливчасто. Підприємство звернулося з проханням про збільшення лімітів — має отримати обґрунтоване рішення про відмову. Куди далі воно може швидко подати оскарження і як швидко? Звертатися до суду немає сенсу: у мене в Київському окружному суді деякі справи 2023 року досі не розглянуті, є навіть справа 2021 року. Тому потрібна організація, куди можна швидко подати апеляцію, щоб не втратити унікальних фахівців", — констатує Роман Ліхачов.
Економічне бронювання принесло б більше користі
За словами адвоката, логічніше було б зосередитися на економічному резервуванні — як раніше, прив’язаному до зарплат. Але Кабмін визнав його корумпованим. З одного боку, можливо, це й так, але з іншого — це гроші для бюджету: підприємствам доводилося виплачувати високу зарплату "в білу".
Другий момент — унікальність фахівців. Якщо резервування не є економічно вигідним, воно має ґрунтуватися на унікальності: є посади, які не можна замінити жінками, молоддю тощо — тоді є сенс їх резервувати.
"Мені цікаво, наскільки ця реформа сприятиме поповненню армії. Якщо людину не забронювали на одному підприємстві, а вона хоче отримати бронювання, — вона піде на інше. Якщо все не прописано до дрібниць — виникнуть складнощі, і багато хто потрапить під мобілізацію. Я вважаю: по-перше — має бути електронна система бронювання; по-друге — чіткість критеріїв. Коли будуть ідеальні критерії — підприємство із затвердженою критичністю, чіткі критерії критичності, перелік посад, що підлягають бронюванню, — все буде банально просто", — зазначає адвокат.
До того ж, як підкреслює адвокат, більшість заброньованих місць належать державним комунальним підприємствам, а частка приватного бізнесу не така вже й велика. У кримінальних справах про масові випадки фіктивного бронювання на приватних підприємствах немає, а на державних і комунальних — є. Побачимо, чим це закінчиться. Коли немає чіткості — це біда для всіх.
Як повідомляв Фокус, 23 жовтня відбулося засідання Кабінету міністрів України, на якому затвердили нові критерії та нормативи щодо відстрочки від мобілізації. Також було створено Координаційний центр, який займатиметься цими питаннями. Згідно з рішенням уряду, ліміти на відстрочку від призову для критично важливих підприємств знижено до 95%.
При цьому навіть якщо компанія з оборонної промисловості чи енергетичної галузі втратить можливість зарезервувати 100% працівників, це рішення можуть скасувати після звернення до Координаційного центру.
Напередодні прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що кількість відстрочок і бронювань зростає — щомісяця оформлюються десятки тисяч. При цьому потреба армії у військовослужбовцях залишається високою через втрати, поранення та необхідність ротації.
На думку прем'єра, бронювання стало надто доступним, що створює можливості для зловживань. Тому уряд має намір переглянути правила та посилити контроль.