Спадщина Професіонала. Топ-12 фільмів Жана-Поля Бельмондо

Зірка світового кіно, Жан-Поль Бельмондо пішов з життя 6 вересня 2021 року. Причини смерті поки невідомі, але адвокат і друг актора Мішель Годест повідомив, що актор "дуже втомився останнім часом".

Останньою раз у кіно Бельмондо знімався в 2015 році. Документальний фільм "Бельмондо очима Бельмондо" про свого знаменитого батька зняв його син Поль і режисер Режис Мардон. Зйомки відбувалися в Римі, Парижі, Ніцці і Ріо-де-Жанейро. Поль розмовляв із колегами і друзями батька: Клодом Лелушем, Жаном-Люком Годаром, Жаном Рошфором, Жаном Дюжарденом і, звичайно, з давнім суперником Бельмондо на акторській ниві — Аленом Делоном.

Після того, як документальний фільм був закінчений, легендарний актор говорив журналістам, що його не варто сприймати як заповіт. "Я готовий зніматися й далі, якщо будуть цікаві пропозиції", — говорив Бельмондо. Але більше він на екрані не з'являвся.

Нагадаємо, кар'єру Жан-Поль Бельмондо почав ще в 1957 році. Син відомого паризького скульптора вже до 20 років зрозумів, що акторська кар'єра його приваблює більше, ніж спортивна, і дебютував у фільмі "Мольєр". Правда, невдало. Всі кадри з його участю в результаті вирізали. З наступним фільмом "Будь красива і мовчи", де Бельмондо вперше зустрівся з Аленом Делоном, йому пощастило більше. Талановитого 26-річного юнака помітив Жан-Люк Годар та запросив у свій фільм "На останньому подиху". Ця роль стала проривом, а Жана-Поля стали впізнавати в усьому світі.

Бельмондо був двічі одружений. Перший раз із танцівницею Елоді Константен, другий — з балериною Натті Тардівель. Актор зустрічався зі знаменитими красунями: Урсулою Андресс і Лаурою Антонеллі, виховував чотирьох дітей. У 2001 році під час відпустки на Корсиці Бельмондо переніс інсульт, проте оговтався і в 2016 році отримав "Золотого лева" Венеційського кінофестивалю за внесок у світовий кінематограф.

У фільмографії Жана-Поля Бельмондо більше 90 картин. Фокус зібрав топ-12 фільмів з його участю.

Професіонал (1981)

Мабуть, "Професіонал" — це найвідоміший фільм за участю Жана-Поля Бельмондо. Політичний трилер і бойовик був знятий за романом Патріка Александера "Смерть звіра з тонкою шкірою". Бельмондо грає роль французького секретного агента Жослена Бомона: він відправляється в вигадану африканську країну, щоб вбити тамтешнього президента, який став неугодним французькому уряду. Однак в останній момент плани змінюються, і Бомона видають африканській владі. Втім, Бомон має намір довести справу до кінця, про що й повідомляє колишнім колегам, вибравшись із табору.

Антагоніста, комісара Розена, зіграв Робер Оссейн, а музику до картини написав знаменитий Енніо Морріконе.

На останньому подиху (1959)

Повнометражний дебют Жана-Люка Годара, фільм у стилі нуар, який приніс славу Бельмондо і став класикою французької "Нової хвилі".

Історія цинічного і безтурботного викрадача дорогих авто Мішеля Пуаккара і його подруги Патриції, роль якої виконала Джин Сіберг, принесла Годару "Срібного Ведмедя" в Берліні. А Жан-Поль Бельмондо з цього моменту отримав статус секс-символу.

Чочара (1960)

Фільм італійського класика Вітторіо де Сікі за романом Альберто Моравіа, де Бельмондо знімався разом із Софі Лорен. Воєнна драма розповідає про долю крамарки-вдови Чезіри і її дочки Розетти, які намагаються вижити в роки Другої світової війни під постійними бомбардуваннями. Бельмондо дісталася роль Мікеле де Лібере, юного інтелігента з комуністичними поглядами. Він закохується в Чезіру, але в неї немає сил на нові стосунки.

Трагічна історія вразила критиків по всьому світу. За цю роль Лорен отримала "Оскар", ставши першою актрисою, яка отримала цю премію за фільм не англійською мовою, а також BAFTA, приз Каннського фестивалю та безліч інших нагород, а Бельмондо вчергове продемонстрував свій талант.

Стукач (1962)

Фільм Жана-Поля Мельвіля за романом П'єра Лісі. Це класичний нуарний детектив, у якому головний герой Сільєн (Жан-Поль Бельмондо) водить дружбу з бандитом Морісом (Серж Реджані) і комісаром поліції Кляйном (Жан Десаї). Моріс — вбивця і грабіжник, а герой Бельмондо часто лавірує між законом і злочинністю, будучи поліцейським інформатором. Але вічно так тривати не може, і Сільєну доведеться зробити непростий вибір.

Крім того, що це детектив з відмінно закрученим сюжетом, у фільмі також присутні всі атрибути кримінального трилера 1960-х: жінки прекрасні і спокусливі, головні герої хизуються в стильних плащах і капелюхах, багато курять і, не моргнувши оком, вбивають всіх, хто стає у них на шляху.

Божевільний П'єро (1965)

Фердинанд Гріффон, пересичений життям чоловік багатої італійки, тікає від остогидлої йому рутини зі своєю давньою знайомою Маріанною. Вони викрадають автомобіль мафії, набитий грошима, спалюють його і виявляються на острові, де, в спокої і тиші, усвідомлюють, що їх нічого не пов'язує, крім тяги до небезпечних пригод.

"Божевільний П'єро" претендував на венеціанського "Золотого лева", а Бельмондо був номінований на премію Британської Кіноакадемії як кращий іноземний актор. Це ще один знаковий фільм "Нової хвилі", в якому Годар зняв Бельмондо разом зі своєю музою Анною Каріною.

Чудовий (1973)

Кінокомедія Філіпа де Брока розповідає історію письменника Франсуа Мерло, який пише романи про суперагента Боба Сен-Клера, але сам стає заручником створеної ним бездоганного героя. Мерлен переносить на сторінки романів свої фантазії про багате подіями життя, наділяючи героїв рисами своїх знайомих. Так, його жадібний видавець стає злісним начальником секретної служби Албанії, а чарівна сусідка Крістін — героїчним секретним агентом.

Втім, Мерлену вдається позбутися свого альтер-его і почати жити реальним життям.

Хто є хто (1979)

В екранізації роману Мішеля Гризоліа "Інспектор узбережжя" Бельмондо виконав роль Антоніо Черутти, молодого гульвіси, який вміло підбурює між собою мафіозні клани Ніцци.

Пізніше з'ясовується, що це таємне завдання, і Черутта насправді дивізійний комісар, покликаний покінчити зі злочинністю.

Борсаліно (1970)

Історія двох ганстерів з Марселя, знята режисером Жаком Дере. Головні ролі виконали Жан-Поль Бельмондо і його одвічний друг і суперник Ален Делон.

Назва італійського капелюха "борсаліно", який носили бандити, стала символом стильного і кривавого бойовика про дружбу, зраду і любов. Дует двох найпопулярніших акторів того часу приніс фільму грандіозний успіх. Так що пізніше був знятий сіквел. Втім успіх свого попередника він не повторив.

Поза законом (1983)

Ще один плід співпраці режисера Жака Дере і Бельмондо, що розповідає історію комісара поліції Філіпа Жордана, який на все готовий, щоб зупинити могутнього наркобарона.

Бельмондо знову переконливо зіграв вже звичайного для себе героя: рішучого, брутального і нескінченно привабливого. Саунтрек до картини написав Енніо Морріконе, а сюжет цілком у дусі голлівудських бойовиків.

Людина з Ріо (1964)

Пригодницька картина Філіпа де Брока об'єднала на знімальному майданчику Бельмондо і Франсуазу Дорлеак, старшу сестру знаменитої Катрін Деньов. Цей фільм став знаковим для обох акторів і навіть претендував на "Оскар" в номінації "Кращий оригінальний сценарій" в 1965 році.

Бельмондо тут грає солдата Андріана Дюфурка, який відправляється додому в восьмиденну відпустку і переживає небувалі пригоди, серед яких — полювання за індіанським скарбом.

Чудовисько (1977)

Комедія Клода Зіді, в якій Бельмондо грав зі знаменитою Ракель Уелч. Виконував Жан-Поль роль каскадера Мішеля Гоше і кінозірки Бруно Феррарі.

Забавна комедія положень не отримала ніяких нагород, але глядачі від неї були в захваті.

Страх над містом (1975)

Найкасовіший фільм Франції в рік свого виходу на екрани. Цей кримінальний трилер розповідає історію комісара Летіли, який розслідує злочини маніяка Міноса, який вбиває, як він сам повідомляє поліцейському, — грішниць.

Фільм рясніє трюками, більшу частину яких Бельмондо виконує сам.

Ас з асів (1982)

Комедія про відважного льотчика і боксера Джо Кавальє, який вплутується в повітряний бій під час Першої світової війни, рятує єврейську сім'ю від нацистів, краде машину Гітлера і мимоволі оголошує війну Австрії.

Зняв фільм Жерар Урі, режисер ще однієї культової французької комедії "Укол парасолькою".

Гра в чотири руки (1980)

Комедійний бойовик Жоржа Лотнера про геніального шахрая Олександра Дюпре. Він виходить з в'язниці, видає себе за багатого індійського принца і знайомиться з чарівною англійкою, яка виявляється зовсім не наївною багачкою, а цілком гідною суперницею, якій майже вдається його обдурити.

Але на цьому історія не закінчується, і герою Бельмондо ще не раз доводиться змінювати особистість.