Фільм "Дім Гуччі". Про що розповість сюжет найочікуванішої картини року

Наразі у всіх ключових столицях світу стартує показ фільму про, мабуть, найвідомішу "модну" родину, яка тепер не має жодного відношення до марки, названої їхнім ім'ям. Адже в Gucci не залишилося Гуччі.

Рідлі Скотт став третім режисером, який зайнявся зйомками фільму. Адже до нього пробували його колеги — Джордан Скотт і Вонг Кар Вай. Змінювалися і актриси, обрані на роль Патриції Реджані, "чорної вдови", яка замовила вбивство свого чоловіка. Але в результаті зйомки скандального фільму закінчено, а зірки картини хизуються на червоних доріжках у вбраннях… Звичайно ж, Gucci.

Фокус постарався розібратися. наскільки фільм точний у відтворенні подій минулого.

В основу сценарію фільму лягла книга Сари Гей Форден "Дім Гуччі. Сенсаційна історія вбивства, божевілля, гламуру та жадібності" (The House of Gucci: 2001 року). Сара – колишня головна редакторка італійського журналу L'UNA, багаторічна оглядачка італійської моди. Вона висвітлювала розвиток брендів Gucci, Armani, Versace, Prada та багатьох інших культових будинків моди. Наразі вона живе у Вашингтоні та працює у Bloomberg News.

Її книга стала бестселером, а члени сім'ї Гуччі звинуватили Сару у спробах нажитися на історії їхньої родини. Ідея зняти фільм про вбивство Мауріціо Гуччі, належить актрисі та кінопродюсеру Джанніні Фасіо, дружині Рідлі Скотта.

Хто такий Гуччіо Гуччі і з чого все почалося

Гуччіо Гуччі народився в 1881 році в Мілані, працював у готелі Savoy у Лондоні. Вважається, що переносячи сотні дорожніх сумок і валіз, він вигадав концепцію власного бізнесу і, повернувшись до Італії, почав створювати дорожні саквояжі та сумки в сімейному шкіряному магазинчику.

У 1901 році Гуччі одружився з Аїдою Калвеллі. Вони мали шестеро дітей. П'ятеро синів та дочку. Його син Уго Калвеллі Гуччі (1899-1973) був усиновлений, народжений від попередніх стосунків його матері Аїди Калвеллі. Син Енцо (1904–1913) помер у дитинстві. Сини Васко, Альдо, Уго та Родольфо Гуччі після смерті батька в 1953 році продовжили займатися сімейним бізнесом, але дочку Грімальду від справи усунули.

Хто такі Мауріціо Гуччі та Патриція Реджані

Мауріціо Гуччі (у фільмі його грає Адам Драйвер) народився у Флоренції в 1948 році в родині італійської актриси Сандри Равель та Родольфо Гуччі (Фоффо), одного з п'яти синів засновника бренду Gucci, Гуччіо Гуччі. Молодий чоловік знімався в кіно і носив псевдонім Мауріціо Д'Анкора, тому хлопчик отримав ім'я на честь сценічного альтер-его батька. Роль Фоффо, як його називали у сім'ї, у фільмі "Дом Гуччі" виконав Джеремі Айронс.

Патриція Реджані, майбутня дружина Мауріціо, — її у фільмі грає Леді Гага, — народилася 1948 року в сім'ї офіціантки та водія вантажівки, який пізніше заробив статок на вантажоперевезеннях.

Сім'я Гуччі вибір Мауріціо не схвалювала. Позашлюбна дочка Альдо, Патрісія Гуччі, писала у своїй книзі "В ім'я Гуччі. Мемуари дочки", що Фоффо називав Реджані "мисливцем за грошима". "Мауріціо в нападі бунтарства пішов з Gucci і обійняв посаду в компанії вантажоперевезень, яку очолює батько Патриції. Прірва між батьком і сином здавалася непереборною", — зазначала письменниця.

На весіллі Мауріціо та Патриції ніхто з членів родини Гуччі не був присутнім. Втім, молодят, яким тоді було по 24 роки, це особливо не цікавило. Вони були щасливі та вели активне світське життя.

Мауріціо з молодою дружиною в'їхали у квартиру свого дядька, Альдо Гуччі, на Західній 55-й вулиці, але незабаром вирішили, що вона мало для них гарна, і умовили Фоффо придбати їм пентхаус у новенькому "Олімпік Тавер" знаменитому хмарочосі Аристотеля Онассіса.

"Молоде подружжя жило в набагато більшому комфорті, ніж мій батько і будь-який з його родичів, завдяки одержимості Патриції мати все найкраще. Саме Патриції належить знаменита фраза: "Вважаю за краще ридати в Роллс-Ройсі, ніж бути щасливою на велосипеді". Вона носила дизайнерський одяг і була усипана прикрасами буквально з ніг до голови. Від блиску її діамантів починали сльозитися очі, а позиціювала вона себе як манхеттенську світську левицю, просто впиваючись своїм новонабутим статусом місіс Гуччі", — писала дочка Альдо Гуччі.

Очевидно, Мауріціо та Патрицію особливо в сім'ї не приймали, до того ж їх усунули від управління справами модного будинку. Офіційно, доти, поки Мауріціо не доведе "свою цінність сімейному бізнесу".

У цьому сумбурному шлюбі народилися дві дочки: Алегра та Алессандра, що не заважало Патриції вести бурхливе світське життя, закочувати шикарні вечірки та бути завсідником знаменитої "Студії 54".

"Зі мною Мауріціо почувався вільно. Ми весело проводили час, ми були командою. Ми були гарною парою і прожили прекрасне життя", — розповідала Реджані в інтерв'ю 2016 року.

Коли все закінчилося в родині Гуччі

У 1983 році, коли помер батько Мауріціо, Родольфо Гуччі, Мауріціо успадкував 50% акцій, які належали його батькові. Це спричинило сімейний конфлікт. Поки живий Родольфо, його брат Альдо (його у фільмі грає Аль Пачіно) фактично керував бізнесом, проте коли акції перейшли до Мауріціо, ситуація змінилася.

До того ж, стилем управління Альдо був незадоволений його син Паоло (його роль виконує Джаред Лето). Він задумав створити нову компанію Gucci Plus, яка фінансувалася б зовнішніми (не сімейними) інвесторами. У свою чергу, Альдо і Родольфо навіть чути про це не хотіли, і їхні заперечення розлючували Паоло. Паоло звинувачував їх у "середньовічних" методах і буквально готував переворот.

У 1984 році Мауріціо і Паоло почали змову з метою позбавити Альдо влади в модній корпорації. Мауріціо вніс пропозицію розпустити раду директорів, звільнити Альдо з посади і створити новий виконавчий комітет на чолі з Мауріціо. Паоло погодився продати йому свої акції, передавши до рук контрольний пакет статутних документів компанії. Натомість Паоло отримав би можливість займатися власними проєктами.

Альдо змістили, а Паоло повідомив офіційні органи, що його батько переховувався від сплати податків. Отже, 81-річного Альдо в січні 1986 року в Нью-Йорку було засуджено до одного року і одного дня тюремного ув'язнення за ухилення від виплати 7 мільйонів доларів. Свій термін він відсидів в американській в'язниці.

Втім, Альдо помстився племіннику. Він видав Мауріціо італійській владі, звинувативши його в шахрайстві з податками на спадщину. Тож інтригану довелося тікати до Швейцарії.

Мауріціо також вирішив викупити частки бізнесу Гуччі в дядька та двоюрідних братів, звернувшись за допомогою до інвестиційної компанії Investcorp з Бахрейну, яка мала скупити для Мауріціо їхні акції. До 1989 всі родичі з бізнесу були витіснені.

Втім, у 1995 році сталася подія, яка зрештою і призвела до знаменитого вбивства. Як писала дочка Альдо Гуччі у своїй книзі: "проте єдиною подією, яку Родольфо вітав би всією душею, була несподівана аварія шлюбу Мауріціо. Кинувши Патрицію — мати своїх дочок, — він вигнав дружину в один з їхніх спільних будинків і публічно принижував її. Патриції мало хто співчував, але всі підозрювали, що вона не з тих, хто тихо йде зі сцени.

Мауріціо повідомив про розлучення майже по-англійськи. Одного разу він просто поїхав у відрядження до Флоренції, і звідти повідомив дружину, що він із нею розлучається.

Іронічно те, що, як розповідала сама Патриція Реджані в одному з інтерв'ю, вона була проти вчинків свого чоловіка щодо сімейного бізнесу. Але в родині Гуччі до жінок традиційно не дослухалися.

"У той час я злилася на Мауріціо через багато, багато речей. Але насамперед це. Втрата сімейного бізнесу! Це було безглуздо. Це був провал. Мене переповнювала лють, але я нічого не могла вдіяти", — згадувала Реджані.

До кінця 1991 року збитки Gucci становили 30 мільйонів доларів на рік. Через два роки Мауріціо продав усі свої акції компанії Investcorp, яка вже тоді мала ще один культовий бренд — Tiffany за 120 мільйонів доларів. Уперше з 1921 року, року заснування бренду, у Gucci не залишилося жодного представника родини Гуччі.

Вбивство Мауріціо. Підготовка

Як підозрювали члени родини Гуччі, Реджані справді "не пішла зі сцени". Мауріціо на той час завів роман із Паолою Франкі, дизайнеркою інтер'єрів (її у фільмі зіграла французька актриса Камілль Коттен). Він поселив нову кохану та її сина від першого шлюбу в розкішних апартаментах у Мілані та планував весілля.

Після розлучення, яке тривало кілька років, ексдружина Гуччі отримала право на компенсацію — приблизно 860 тисяч доларів на рік. Реджані вважала цю суму недостатньою, до того ж у 1992 році вона перенесла важку операцію на головному мозку і чоловік її ніяк не підтримав.

Це розлютило Патрицію, і в телефонній розмові, яку було записано і потім прослухано в суді, вона заявила колишньому чоловікові: "Ти перейшов межу, змусивши своїх дочок зневажати тебе. Вони не хочуть тебе більше бачити, щоб забути цей біль. Ти знівечений наріст, ти болючий апендикс, який ми всі хочемо забути. Тобі пекло ще попереду".

Вона почала пошуки кілера, причому план був простий — вона вважала, що ті, кого вона вважає бідними, повинні спілкуватися зі злочинними елементами. Тож Реджані зверталася за допомогою навіть до своєї хатньої робітниці. А з юристом Козімо Аулеттою вона консультувалася щодо того, яке покарання їй загрожує за вбивство. "Що буде, якщо я спробую вбити свого чоловіка?" — звучало питання від Реджані. Після цього Аулетта звільнився та попередив Мауріціо. Як казали члени родини Гуччі, він, відвідуючи своїх дочок, нічого не їв і не пив у будинку колишньої дружини.

Кілера Реджані допомогла знайти Джузеппіна "Піна" Ауріємма (її роль виконує Сальма Хайєк), ворожка, яка потребує грошей. Вона вийшла на нічного портьє дешевого готелю Івано Савіоні, а також його друзів: слюсаря Ораціо Чикало і сицилійця Бенедетто Черауло, власника піцерії, котрий розорився. На курок натиснув саме Черауло. А вбивство на замовлення обійшлося Реджані в 350 тисяч доларів.

Убивство Мауріціо. Реалізація

О 8.30 ранку 27 березня 1995 року 46-річного Мауріціо було смертельно поранено на сходах свого особистого офісу в Мілані на Via Palestro — Бенедетто Черауло вистрілив у нього чотири рази. Три кулі влучили в спину і одна в голову.

Свідком став швейцар Джузеппе Онорато. "Це був чудовий весняний ранок, дуже тихий. Пан Гуччі приніс кілька журналів і побажав мені доброго ранку. А потім я побачив руку. Це була гарна, чиста рука, і в ній був пістолет", — згадував Онорато.

Як стало відомо пізніше, фатальна рука належала одному з двох чоловіків, які вийшли із зеленого Renault Clio позаду Мауріціо. Розстрілявши Мауріціо, кілер вистрілив і в швейцара, поранивши його в руку. Онорато впав на землю, а чоловіки тим часом сіли в автомобіль і зникли.

Поліція знайшла Онорато та Мауріціо в калюжі крові. "Я притримував голову пана Гуччі. Він помер у мене на руках", — сказав він.

У книзі Сари Гей Форден описується, як відреагувала поліція на вбивство: "За огляд тіла Мауріціо взявся капрал Джанкарло Тольятті, високий і худий блондин з двадцятирічним досвідом служби в відділі вбивств. В останні кілька років Тольятті в основному займався розслідуванням вбивств албанських іммігрантів у Мілані… Це була його перша справа в колах міської еліти: не кожного дня в центрі міста холоднокровно вбивають великого бізнесмена. — Хто вбитий?— запитав Тольятті, схиляючись до трупа. — Це Мауріціо Гуччі,- відповів йому один із колег. Тольятті підвів очі і насмішкувато посміхнувся: — Ну так, а я Валентино, — сказав він, згадавши про вічно засмаглого, темноволосого модельєра з Риму. Ім'я Гуччі завжди асоціювалося в нього із флорентійським торговим будинком, який займався шкіряними виробами. Звідки взятися Гуччі в міланській конторі?".

Убивство Мауріціо. Наслідки

Патрицію почали брати в облогу журналісти, але вона заявила, що коментарів давати не буде, тому що про все напише в мемуарах. Втім, вона сказала, що "з людської точки зору мені шкода. Але з особистого боку я не могла б сказати те саме".

Вона прийшла до нової пасії Мауріціо і вигнала Паолу Франкі з дому, звинувативши її в крадіжці столового срібла. А за кілька місяців вирушила відпочивати на яхті Creole, яку чоловік колись придбав для неї.

Примітно, що в самій компанії Gucci, яка вже не належала сім'ї, ігнорували вбивство. Бренд відроджувався під керівництвом Доменіко Де Соле, і за участю дизайнера Тома Форда там не бажали пов'язувати вбивство одного з Гуччі з компанією Gucci.

У вбивстві Мауріціо підозрювали навіть неофашистів і російську мафію, поки у 1996 році один із постояльців готелю, колишній кухар Габріеле Карпанезе, не повідомив, що готується вбивство самої Патриції Реджані.

Справа в тому, що всі фігуранти справи, хоч і отримали гроші від "чорної вдови", але на користь вони їм не пішли. Гроші були витрачені, і вони хотіли отримати від Реджані більше, залякавши або вбивши її в разі відмови. Карпанезе жив у готелі, де продовжував працювати Савіоні, і видавав себе за бандита, щоб не платити за номер. Спільники повірили в його історію і посвятили того в план. А Карпанезе здав їх поліції.

У будинку Реджані провели обшук. Вона була заарештована, а 11 травня 1997 року розпочався судовий розгляд. Вона пропонувала величезні гроші Піні Аурієммі, щоб та взяла всю провину на себе, вела лінію захисту, називаючи себе неосудною, а у фіналі представила свою власну версію вбивства, у якому вона не брала участі.

Реджані визнавала, що заплатила Аурієммі близько 200 тисяч фунтів стерлінгів, але заперечувала, що це була плата за злочин. Вона стверджувала, що Піна сама організувала вбивство Гуччі та погрожувала підставити її, якщо вона не заплатить. "Але це коштувало кожної ліри", — додала Патриція в суді.

Ця версія суд не переконала, і 3 листопада 1998 року всіх п'ятьох учасників змови визнали винними. Виконавець вбивства Бенедетто Черауло отримав довічний термін, Патриція Реджані та Ораціо Чикала отримали по 29 років ув'язнення, Івано Савіоні – 26, а Піна Ауріємма – 25 років.

У компанії Gucci відреагували на модний манер. У тиждень винесення вироку Патриції магазини Gucci по всьому світу виставили у вітринах блискучу пару наручників зі срібла 925 проби, хоча прессекретарка бренду запевняла, що це було "збігом".

Наразі наручники є унікальним предметом і на них полюють колекціонери. Востаннє на аукціоні пару наручників було продано за 65 тисяч доларів.

Що зараз робить "чорна вдова" Патриція Реджані

З 29 років Реджані відсиділа 16. Вона цілком вільно почувала себе у в'язниці, приймаючи перукарів, стилістів і навіть пластичних хірургів. Вона зійшлася з іншими ув'язненими, познайомивши їх із модою. І, як казали юристи, "змінила в'язницю під себе".

Після звільнення вона з'явилася на вулицях Мілана із папугою на плечі. І в інтерв'ю скаржилася, що їй більше не вистачає грошей на улюблений бренд Gucci.

"Я все ще почуваюся Гуччі — насправді в мені Гуччі більше, ніж у будь-кому з них", — говорила Реджані.

Її дочки живуть у Швейцарії та майже не підтримують стосунки з матір'ю. Вона навіть не бачила онуків.

У 2014 році Реджані влаштувалася в ювелірну фірму Bozart, де пропрацювала близько трьох років. Як розповідав виданню Forbes власник фірми Мауріціо Манка, робота підійшла Реджані, бо це допомогло їй повернутися у світ моди.

За рішенням суду, Патриція Реджані жила в міланському таунхаусі зі своєю матір'ю Сільваною Барб'єрі, з якою, як вона сама говорила, "було дуже важко". Аж до своєї смерті у 2019 році Сільвана управляла фінансами Патриції.

Втім, в одному з останніх інтерв'ю, "чорна вдова", яка до останнього заперечувала причетність до вбивства чоловіка, на запитання "Патриціє, чому ти найняла кілера, щоб убити Мауріціо Гуччі?", відповіла чесно: "У мене не дуже добрий зір, — відповіла вона. — Я не хотіла промахнутися".

На звістку про те, що Скотт зняв фільм про неї, Реджані відреагувала різко. Вона була незадоволена, що режисер та й виконавиця ролі її самої, Леді Гага, не спілкувалися з нею.

Втім, у цьому "чорна вдова" не самотня. Інші члени родини Гуччі ображені тим, як їхніх рідних презентували у фільмі. І вважають, що Рідлі Скотт просто захотів нажитися на історії їхньої родини.