"Цей росіянин із "Сексу"". Як Михайло Баришников потрапив на зйомки серіалу

Михайло Баришников, мабуть, найвідоміший і найуспішніший втікач із СРСР. 27 січня він відсвяткував свій 74 день народження. Але, будучи зіркою балету, він прославився ще й як актор. І хоча в його скарбничці не менше 15 ролей, глядачі, перш за все, запам'ятали його, як Олександра Петровського, багатого, відомого й ексцентричного російського художника із "Сексу у великому місті". І роль Баришникову вдалася так добре, швидше за все тому, що він зіграв сам себе.

"Іронія в тому, що я працюю в театрі 40-50 років, а пам'ятають мене з цього телешоу. Але нічого, я розумію чому. Це Америка!" — згадує Михайло Баришников свій серіальний досвід і досі.

Продовжуючи культовий серіал під назвою "І просто так" він, швидше за все, не повернеться, але саме час згадати, як він потрапив в оригінальну телесагу.

Трохи історій з минулого

Михайло Миколайович Баришников народився у Ризі 27 січня 1948 року. Батько майбутньої зірки був військовим і до мистецтва байдужим. Любов до балету хлопчику прищепила його мати, яка віддала його в балетну студію.

Коли Міші було 12 років у житті хлопчика сталася трагедія: його мати наклала на себе руки. Батько Михайла одружився знову, але сім'ї як такої вже не було. Два роки Михайло жив у сім'ї однокласника, а у 15 його вчитель Юріс Капраліс відправив перспективного підлітка в Ленінград, в Академію Російського балету ім. А. Я. Ваганової. Варто зазначити, що в Капраліса Баришников навчався в одному класі з Олександром Годуновим — ще однією зіркою балету, який втік через роки із СРСР і прославився, як актор. Найпомітніша його роль — німецький лиходій у фільмі "Міцний горішок".

У 1974 році 26-річний прем'єр Ленінградського театру опери та балету імені Кірова (нинішній Маріїнський) Михайло Баришников вирушив на гастролі в Канаду, де його давній знайомий Олександр Мінц запропонував йому приєднатися до трупи American Ballet Theatre.

Баришников пропозицію прийняв, і втечу було здійснено в стилі класичних шпигунських фільмів. Після вистави артисти мали йти на бенкет, але Баришников вийшов через чорний хід і кинувся бігти до машини друзів. Його намагалися наздогнати, але це їм не вдалося. Далі він зустрівся з адвокатом і попросив про політичний притулок.

У США Баришникова чекала слава. Через місяць він дебютував на сцені "Метрополітен-опера" в "Жизелі", у 1978 році очолив легендарний New York City Ballet, потім із 1980 по 1989 рік керував не менш знаменитим American Ballet Theatre.

І в 1978 році Баришников дебютував у кіно, зігравши, по суті, себе у фільмі "Поворотний пункт". Він зіграв танцівника, який втік із СРСР. За цю роль він був номінований на "Золотий Глобус" та "Оскар", премій не отримав, але з успіхом виступав зі спектаклями на Бродвеї.

Особисте життя

Баришников був зіркою клубу "Студія 54", і це теж перегукується з його персонажем у "Сексі у великому місті", зустрічався з багатьма жінками, але серйозні стосунки у нього були з акторкою Джесікою Ленг. У пари народилася дочка Олександра, котра також присвятила своє життя балету.

Також зустрічався з Лайзою Мінеллі, яка називала його "генієм" і "чоловіком приголомшливої краси".

Зараз Баришников одружений з балериною Лізою Райнхарт. У пари троє дітей.

Михайло захоплюється фотографією та колекціонує картини.

Баришников і "Секс у великому місті"

Чому відомий танцюрист балету погодився на роль у популярному серіалі в 2003 році — достеменно невідомо. І він сам ніколи не розкривав цю таємницю. Але з чуток, справа була в грошах. Баришников збирався відкривати власний Центр мистецтв, а гонорар був дуже солідним. Його сума, звісно, не розголошується.

Продюсери, збираючись ввести в сценарій нового коханого для головної героїні Керрі Бредшоу. І хотіли зробити його оригінальним, загадковим і цікавим. Таким, щоб він разюче відрізнявся від її попередніх коханих. Вибір ліг на експата — російського художника на ім'я Олександр Петровський. І на цю роль ідеально підходив Баришников.

Знову ж таки, за чутками, продюсери вмовляли Баришникова особисто.

Утім, угода вийшла взаємовигідною. Танцюрист отримав гроші, популярність навіть у тих колах, де балетом не дуже цікавляться, а також прорекламував власний ресторан. Заклад "Російський самовар", куди Петровський приводить Керрі на побачення, належить самому Баришникову.

Точніше, він є співвласником. Культовий заклад відкрив у 1986 році Роман Каплан, мистецтвознавець і колишній працівник Ермітажу. Він дружив із Довлатовим, Бродським і багатьма знаменитими емігрантами із СРСР, ті частенько вечеряли в нього, і дружина Каплана запропонувала чоловікові відкрити ресторан, якщо йому подобається запрошувати і пригощати друзів.

Утім, справа виявилася не надто прибутковою, і Каплан запропонував Бродському, а той Баришникову, стати співвласниками ресторану. Бродський вклав у "Російський самовар" частину коштів Нобелівської премії з літератури.

Зйомки, за словами Каплана, проходили вночі, тривали дев'ять годин. Зі стін зняли всі фото, бо канал HBO боявся можливих судів: хтось із зображених на знімках людей міг впізнати себе і подати позов через використання свого зображення без згоди.

"Знімальна група під'їхала на двох автобусах ближче до другої половини дня. Їх було майже сто осіб. Перше, що вони зробили, — зняли зі стін усі чудові авторські фото та портрети. Замість них повісили своє бліде і безлике чорт знає що. Як мені потім пояснили, продюсер боявся, що хтось з авторів міг, побачивши свої роботи на екрані, залучити компанію HBO до суду за порушення авторських прав", — розповідав Каплан.

Також сходи покрили червоною тканиною. "Мабуть, цей колір у них найбільше асоціюється з Росією. Відмовляти чи радити було марно. Крім того, HBO заплатила ресторану $10 тис. за дев'ять годин, а це дуже пристойна сума. Ресторан закрили з восьмої вечора, а пішли всі о п'ятій ранку. "Кондиціонери вимкнули майже відразу ж, тому всі дев'ять годин зйомки цього три або чотирихвилинного епізоду тривали в 30-градусну спеку", — згадував ресторатор.

Сара Джессіка Паркер була в легкій сукні й задуху переносила нормально, а ось Баришникову було дуже спекотно.

Акторам подали вінегрет, оселедець, холодець і сациві. Михайло Баришников пив воду, а Сара Джессіка Паркер попросила мартіні.

Ця вечеря коштувала б звичайним відвідувачам 50 доларів.

Баришников у проміжку між зйомками грав на роялі власні твори. Але під час монтажу це було вирізано.

Одразу після зйомок артист полетів відпочити в Домініканську Республіку, але серіал, коли він вийшов на екрани, подивився. І, на думку його друзів, залишився задоволеним результатом. Йому сподобалася ідея зміни сюжетної лінії, пов'язана з її появою.

Сам Баришников потім згадував, що зйомки давалися йому важко. Щоразу вони тривали по 10-12 годин і найчастіше у вечірній і нічний час.

А Cара Джессіка Паркер відгукувалася про колегу як про єдиного зі світу балету, чиє ім'я викликає у неї трепет: "Для нас була велика честь, що він погодився знятися у нашому проєкті", — розповідала акторка.

А актор Віллі Гарсон, який зіграв роль Стенфорда Блетча, згадував, що з Баришниковим було важко спілкуватися. "Я не росіянка, тому нам було складно зав'язати розмову з Михайлом. Не тому, що він поганий чи злий — він просто занадто росіянин. Ви могли запитати: "Міша, що ти робив учора ввечері?", а він буквально відповідав: "Вечеряв", але це звучало, ніби він не хоче розмовляти з вами", — згадував Віллі.

Утім, Баришников і Паркер розлучилися друзями. Вони навіть разом ходили на прем'єру фільму "Нуреєв. Білий ворон" у Нью-Йорку в 2019 році.

Нагадаємо, раніше Фокус згадував про акторів, які грали в "Сексі у великому місті" в невеликих епізодах, а пізніше стали справжніми зірками. Серед них Бредлі Купер і Джастін Теру.