Розділи
Матеріали

Стало відомо, чому король Карл ненавидить сучасну архітектуру

Фото: Getty Images | Король Карл III ненавидить сучасну архітектуру

Новий монарх не приховує своєї огиди до нового і ще бувши принцом Чарльзом, нещадно критикував усі сучасні будівлі Лондона.

Після смерті матері, королеви Єлизавети II, у вересні британський престол зайняв король Карл III. І зазвичай монархи намагаються висловлюватися нейтрально з будь-якого питання, проте, бувши принцом, нинішній монарх Великобританії ясно дав зрозуміти: він ненавидить сучасну архітектуру. Про це пише Architectural Digest.

Король Карл III більшу частину свого дорослого життя був відвертим критиком сучасної архітектури. У пресі його навіть прозвали "найвидатнішим архітектурним критиком у світі".

Коли у 1984 році Лондонську національну галерею планували розширювати, тоді ще принц Чарльз заявив, що це буде "жахливий пухир на обличчі міста".

Відтоді він, не вагаючись, висловлює свою думку про сучасне міське планування чи архітектуру. У статті The Guardian наголошується, що він одного разу назвав центр Бірмінгема "жахливим бетонним лабіринтом" з бібліотекою, яка нагадувала "місце, де книги спалюють, а не зберігають".

Бібліотека у Бірмінгемі, яка не подобається королю
Фото: соцмережі

І хоч не всі у світі містобудування та архітектури поділяють його скептичні погляди на сучасний дизайн, його думка протягом багатьох років мала вагу.

Саме після несхвальної критики принца не збудували офісну вежу архітектора Людвіга Міса ван дер Рое та кілька проєктів лауреата Прітцкерівської премії Річарда Роджерса.

Причому Чарльз не просто критикував, у 1994 році він навіть став випускати архітектурний журнал "Перспективи" (він закрився всього через кілька років), написав філософську книгу з архітектури "Бачення Британії" і створив свій власний архітектурний інститут, що спеціалізується на його уподобаннях, що означає класичний стиль і нічого більше.

Ймовірно, його найпомітнішим досягненням є Паундбері, житловий комплекс та місто на півдні Англії, заповнене будинками у неогеоргіанському, вікторіанському та замковому стилі — тут ви не знайдете нічого бруталістського.

Ідеальне англійське місто на погляд короля
Фото: соцмережі

Архітектурні критики, такі як Олівер Вейнрайт із The Guardian, назвали дитя принца "феодальним Діснейлендом", багатим на показухи і без жодної глибини. Але монарх, безумовно, править цим мініатюрним королівством за допомогою ретельно продуманих естетичних указів: там ніхто не має права фарбувати свій будинок у новий колір "без згоди Його Королівської Величності". І звичайно там немає таких негарних деталей, як супутникові антени, виставлені напоказ.

Знаменитий архітектор Ян Річі вважає, що король Карл терпіти не може все сучасне через своє оточення з дитинства.

"Він родом з історії, вивчав історію, любить історію і все своє життя прожив в історичних будівлях та поряд з ними; він жива історія", — каже Річі. Хоча Річі погоджується з думкою короля про збереження навколишнього середовища, він вважає, що " Карл бореться з формулюванням архітектурної думки " і визнає лише посилання на класику. Король, зі свого боку, сказав у промові 2009 року, що його пристрасть походить з любові до людства. "Архітектура визначає суспільний простір, і вона має допомогти визначити нас як людей та символізувати те, як ми дивимося на світ", — пояснив він.

Принц Чарльз з дитинства ріс у старовинних палацах та замках
Фото: Getty

Тепер, коли він став королем, Карлу, швидше за все, не дозволять так само відверто висловлюватися на тему його улюбленої архітектури. До того ж його увага повинна переключитися з його улюблених архітектурних проєктів на важливіші проблеми.

"Йому доведеться більше зосередитися на питаннях держави та суспільства", — каже Річі.

Нагадаємо, любов короля Карла до історії – відома. І саме завдяки йому, швидше за все, буде розкрита таємниця вбивства принців у Тауері понад 500 років тому. Король схвалив ДНК-тест решток, які спочивають у Вестмінстерському абатстві. І нарешті стане відомо, чи вбили 12-річного Едуарда V та його молодшого брата Річарда Йоркського за указом Річарда III, їхнього рідного дядька.