Принц Гаррі розповів у мемуарах про улюблені парфуми своєї матері

В одній із глав своєї книги мемуарів "Запасний" принц Гаррі розповів, як одного разу приніс на сеанс терапії до психолога флакон улюблених парфумів своєї матері, принцеси Діани. Ця глава стала приємним і зворушливим одкровенням на тлі інших скандальних розділів, які вже другий тиждень обговорюють таблоїди. Про це пише Independent.

"На початку нашого сеансу я підняв кришку і глибоко вдихнув. За відчуттями, я ніби прийняв таблетку ЛСД. Я десь читав, що нюх – це наше найдавніше почуття, що відповідає тому, що я відчув у той момент: образи, що виникають немов із найпершої частини мого мозку”, – написав він.

Йдеться про аромат First Van Cleef & Arpels. До його складу входять ноти гіацинту, троянди, жасмину, амбри та сандалового дерева. Ціна цих парфумів – близько 125 доларів.

Також принцеса Діана любила парфуми Bluebell від Penhaligon, аромат з унікальною сумішшю квітів, фруктів та спецій.

І на своєму весіллі використала Houbigant Paris Quelques Fleurs за 105 доларів.

"Вона завжди, завжди, користувалася парфумом, а це дуже важливо у житті жінки", — розповідала її візажист Мері Грінволл ABC News у 2014 році.

Також принц Гаррі згадав аромат одеколону, яким користувався його батько, принц Чарльз, і ті відчуття, що він в ньому пробудив. Це був Eau Sauvage від Dior.

30 серпня 1997 року в ніч перед смертю принцеси Діани Гаррі згадав, як розмовляв зі своїм батьком про свою матір. І хоча деталі їхньої розмови не розголошувалися, Гаррі помітив, що від Чарльза чутно аромат пороху.

Він запізнювався, але влаштував шоу, піднявши срібну кришку і зробившт довгий вдих. Він завжди щось нюхав. Їжа, троянди, наше волосся. Мабуть, у минулому житті він був шукачем. Можливо, йому довелося так глибоко вдихати тому, що було важко вловити що-небудь порівняно з його особистим запахом. Eau Sauvage", - написав Гаррі.

Принц зазначив, що Чарльз наносив одеколон на щоки, шию та сорочку.

"Квітковий запах, з відтінком чогось різкого, на зразок перцю чи пороху, він був зроблений у Парижі. Так було написано на пляшці. Що змусило мене подумати про матусю", — пише він у мемуарах.

"Так, Гаррі, мама в Парижі", — сказав Чарльз йому та його старшому братові принцу Вільяму, — за словами Гаррі. — Поводьтеся добре, хлопчики… Не лягайте спати надто пізно».

Гаррі додав: "Він пішов. Його запах залишився".

Потім він описував, як принц Чарльз повідомив йому про смерть Діани, насилу підбираючи слова.

"Мамочка була дуже тяжко поранена і доставлена до лікарні, дорогий хлопчику", — згадує Гаррі слова свого батька. "Він завжди називав мене "милий хлопчик", але тепер він говорив це досить часто. Його голос був тихим. Здавалося, він був у шоці. Коли Чарльз, зрештою сказав: "Боюсь, вона не вижила", для Гаррі "все, здавалося, зупинилося". За його словами він не зміг пропустити жодної сльозинки. А батько, який завжди був стриманий в емоціях, так і не обійняв його.

Востаннє Гаррі розмовляв зі своєю матір'ю за кілька годин до автокатастрофи, яка забрала її життя 31 серпня 1997 року, але він з жалем згадує, що був надто зайнятий, щоб по-справжньому сісти та поговорити.

Він грав з братом і двоюрідними братами, тому не приділив Діані достатньо часу.

"Не терпілося повернутися до своїх ігор, я кинув маму з телефоном. Я пошкодував, що не вибачився за це. Я любив її", — написав Гаррі.

Через десять років, у 2007 році, коли принц був у Парижі на матчі з регбі, він попросив свого водія провезти його через тунель Пон-де-л'Альма, де загинула його мати. Він навіть попросив його везти з тією ж швидкістю, якою їхала і її машина.

"Ми рвонули вперед, перетнули край біля входу в тунель, через який мамин "Мерседес" нібито збився з курсу. Але край був дрібницею. Ми ледь його відчули. Коли машина в'їхала в тунель, я нахилився вперед, спостерігаючи, як світло змінюється на водянисто-помаранчевий, спостерігаючи, як мимо миготять бетонні стовпи.Я рахував їх, рахував удари свого серця, і за кілька секунд ми виїхали з іншого боку і я відкинувся на спинку крісла. Я тихо сказав: "І це все? Це нічого. Просто прямий тунель... Немає причин, через які хтось повинен колись вмирати в ньому", — написав Гаррі. За його словами, коли він розповів про це своєму братові, Вільям зізнався, що він раніше зробив те саме.

Читачі та журналісти зазначили, що у книзі мемуарів "Запасний" було багато неточностей. Тож письменник-примара, який допомагав Гаррі з написанням книги, спробував пояснити чому так вийшло. Вийшло не надто гладко.