Протоієрей Іван Муляр розповів, що магічні властивості дереву приписували ще язичники. Згодом ялинку стали пов'язувати з народженням Христа, а з приходом більшовиків її значення дещо змінилось.
Одним зі звичних атрибутів святкування новорічно-різдвяних свят є ялинка. Звідки прийшла до нас ця традиція, розповідає Рівненська єпархія з посиланням на протоієрея Андрія Муляра.
Магічні властивості цьому дереву приписували ще язичники.
"До прикладу кельти шанували її тому, що вона була постійно зеленою і її голки не псувались, вони вважали це символом того, що ялинка не піддавалась рушійному впливу поганих духів. Також кельти вважали, що в найбільшій ялині кожного лісу живе лісовий дух, дружба з яким вважалась досить важливою", — зазначає Андрій Муляр.
В період зимового сонцестояння люди збирались біля одної з таких ялин, водили хороводи й танцювали навколо неї, ніби задобрюючи цього духа, а також співали різні ритуальні пісні. Це дуже нагадує сучасні святкування нового року.
Від язичників також пішла традиція класти подарунки під ялинку. Під дерево вони приносили свої жертви, ніби даруючи їх злому духу, який жив у цьому дереві. Саме жертвоприношення язичники вважали найліпшим подарунком для своїх богів
У древніх слов’ян взагалі вічнозелене дерево асоціювалось зі світом мертвих. А коли кельти прийняли християнство, вони зберегли традицію прикрашання ялинки, але при цьому перестали ходити в ліси для поклоніння дереву та лісовим духам. Вони стали зрубувати ялинку й приносити й приносити у свої домівки, прикрашали їх свічками, фруктами, солодощами.
Традицію прикрашати ялинку у Святвечір пов’язували з очікуванням народження Богомладенця Христа.
"Існує легенда, що першим це зробив Мартін Лютер. Він ішов лісом перед Різдвом Христовим і побачив сяйво зірок крізь гілля ялини і, прийшовши додому, він прикрасив ялинку свічками, які в стані горіння нагадували йому зірки (хоча точних відомостей, хто зробив це вперше ми не маємо)", — розповідають в єпархії.
З німецьких земель ця традиція прийшла й в Україну, однак довго не приживалась. У нас почали наряджати ялинку лише у другій половини 18 століття. Верхівку православні християни почали прикрашати восьмикутною зіркою — вона була образом зорі, яку побачили волхви і яка вказувала на печеру, де народився Христос.
З приходом більшовиків ялинка почала втрачати значущість при святкуванні Різдва Христового. Більшовики називали її "пережитком буржуазного минулого" та "релігійною агітацією". Однак в 1936 році традицію прикрашанні ялинки повернули в новому статусі — тепер це знову новорічне дерево, яке мало радувати "маленьких будівників комунізму".
"Не дивлячись на все це, ні на язичницьке минуле, ні на комуністичну ідеологію, прикрашання ялинки для християн це традиція, яка нагадує про різдвяну зірку, а також вічнозелене дерево є символом життя та вічності", — додали в єпархії.
Нагадаємо, що нещодавно Coca-Cola використала АІ для культової різдвяної реклами. Рекламний ролик "Свято наближається" оновили з використанням штучного інтелекту, однак фанати залишилися незадоволені.