Вірменське диво. Як Пашиняну вдається те, що не вдається українським правителям
У Вірменії відбуваються справді дивовижні, майже казкові для українців події: корупціонери потрапляють до в'язниць, а в бюджет повертаються мільйони
Учора суд у Єревані заарештував експрезидента Вірменії Роберта Кочаряна. Його обвинувачують за першою частиною статті 300.1 КК Вірменії за те, що "за попередньою змовою з іншими особами повалив Конституційний лад Республіки Вірменія".
Уся ця дивовижна для українців історія відбувається з подачі Ніколи Пашиняна, раніше лідера протестів, нині — прем'єр-міністра.
Йдеться про події 1 березня 2008 року, коли учасників багатотисячної акції, які протестували проти підсумків президентських виборів, на яких переміг Серж Саргсян, розігнали. При цьому загинули десять осіб, понад 250 дістали поранення.
До речі, сам Пашинян відсидів термін саме за заворушення 1 березня. Тоді він був опозиційним журналістом. Пашиняна оголосили в розшук як одного з організаторів заворушень. У 2009 році він здався владі й отримав семирічний термін, проте через два роки був амністований.
І раптом, Пашинян — фактично політичний невдаха, який на останніх виборах набрав лише 7%, став месією, який у нерівній сутичці з владою переміг її. Нічого не нагадує з української історії? Чому ж у Пашиняна вийшло, а у представників новітньої української історії ні?
У свою команду він взяв викладачів університетів, зробивши уряд наймолодшим за всю історію Вірменії. Молоді, амбітні, без будь-якої чіткої стратегії розвитку країни, але з особливим баченням.
З одним із членів команди Пашиняна мені вдалося поспілкуватися в жовтні 2017 року в кулуарах Міжпарламентської асамблеї "Євронест" (Київ). На той час опозиційна депутатка Мане Танділян невтішно розповідала про безпросвітне майбутнє вірменського парламенту, жорстку цензуру, тисняву на опозицію і про бажання все змінити. Нині вона міністр праці та соціальних питань і каже, що роботи не поменшало, разом із владою прийшла і велика відповідальність.
42 млн доларів! Стільки уряд Нікола Пашиняна зміг стрясти з олігархів та їхнього оточення
Затягнули паски всім, починаючи від колишнього охоронця експрезидента, у якого знайшли 4 млн доларів, закінчуючи братом того ж таки злощасного Саргсяна, який повернув у казну 1,6 млн "зелених".
Потішила історія, якою Пашинян поділився Facebook."На зустрічі з одним із колег із ЄС я висловив здивування у зв'язку з тим, що Євросоюз не збільшує розміри допомоги, передбачені для Вірменії, у відповідь чиновник здивувався, заявивши, що 10 мільйонів євро збільшили... А я сказав, що, оскільки в рамках різних кримінальних справ ми вже згенерували 42 мільйони доларів, якщо добряче потрясти одного з наших корупціонерів, з його кишень приблизно стільки й випаде".
Ходити на роботу пішки або з водієм, звітувати про виконану роботу через прямий ефір у фейсбук: Пашинян не зраджує своїм звичкам. Коли він висувається на роботу, дороги не перекривають і вулиці не блокують.
А ще, він, як і 20 тисяч вірменських сімей, відправив свого 18-річного сина служити в армію. І не куди-небудь в охорону будівлі міністерства оборони в Єревані, а на територію Нагірного Карабаху.
Хай там як, але диво у Вірменії сталося. І цьому не завадили ні відсутність чіткої стратегії, ні, на жаль, поки що повна імпотенція у виборі зовнішньополітичного курсу розвитку. Я не знаю, скільки Пашинян буде при владі, але дія того щеплення відстоювання своїх прав, яке він зробив вірменам, триватиме ще довго.