Розділи
Матеріали

Вкрав — сядеш. Чому хабарникам в Україні має бути боляче

Це ж просто. Правда? І ми якраз про це публічно домовлялися. Що традиційно корупційного "якщо зайшов на посаду, то можеш трохи брати в кишеню державного, воно не збідніє" більше не буде.

Може, хтось не почув? Тому ще раз. Кожен чиновник, міністр і депутат повинен великими буквами десь на собі закарбувати просту істину: якщо вкрав — сядеш, якщо брав хабар — сядеш.

Винятків із цього правила не може бути — для будь-якої особи в нашій державі. Тут немає більше "дахів", прикриттів, адміністративних можливостей.

Дуже довго класична політична і бізнес-система в Україні будувалася саме на таких цинічних винятках — щоб "потрібні люди" могли закрити будь-які справи. Багатьох із таких "винятків" кожен українець знає навіть за прізвищами. Вони стали політичним бомондом в країні за ці 28 років.

Якби в 2019-му не скасували кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, фактично амністувавши тисячі корупціонерів, зараз у тюрмах можна було б організовувати великі ток-шоу — були б дуже солідні спікери. Які, не сумніваюся, дуже красиво розповідали нам про те, як треба любити країну.

Коли ми йшли на вибори, ми обіцяли народу, що старі корумповані часи закінчаться. Що винятків не буде, особливих немає, виправдання не приймаються. Забули? Так швидко? Чому до сих пір хтось вважає, що він особисто може спробувати стати "винятком" з цієї обіцянки і поводитися настільки зухвало?

Хочу, щоб усі посадові особи, всі депутати уважно ще раз подивилися на себе, на свої справи і запам'ятали — за хабарництво буде дуже боляче.

Сподіваюся також на те, що НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Офіс Генерального прокурора все ж почують суспільство і працюватимуть значно швидше і продуктивніше для того, щоб викривати діяльність всіх шукачів вигод у владі.

Не раз на місяць демонструвати нам гучну справу, а системно, день у день, максимально напружуючи свої можливості, показувати результат. Конкретний. Чи ні? Або ми багато хочемо? Це ж не робота заради реклами або піару. Не просто відео, скандал, а потім — тиша. Це ж про вироки — про ті ж посадки, про які в нас запитують люди в кожному місті.

А тому — більше правоохоронної конкретики. Більше показових "посадок". Просто сьогодні. Тому що час на справедливість дуже швидко проходить.

Першоджерело.