Двома руками за. Чи допоможе сенсорна кнопка позбавити Раду кнопкодавів?
Народних депутатів зобов'яжуть голосувати двома руками, щоб відучити від "кнопкодавства". Принизливо? Звісно! А що робити, якщо кращі представники українського народу, які пишуть закони для багатомільйонної країни, не здатні себе контролювати?
Народних депутатів зобов'яжуть голосувати двома руками, щоб відучити від "кнопкодавства". Відтепер вільну руку доведеться тримати на сенсорній кнопці, щоб не робити нею справ негожих і надзвичайно непотрібних.
Це не жарт, не фейк і навіть не "кремлівський наратив". Вони справді зібралися відвернути увагу нардепів однією кнопкою, щоб ті не тиснули на іншу. І це логічно!
Немовлятам, наприклад, надягають рукавички, щоб ті фізично не могли подряпатися. Коробочки з дитячими ліками оснащені "безпечними" кришками, які не всякий дорослий відкриє. Я ще пам'ятаю часи, коли малюків відучували смоктати пальці, намазуючи їх гірчицею. Відчуваєте?
Якщо доросла людина фізично не здатна дотримуватися загальноприйнятих правил, то і поводитися з нею доводиться, як з нетямою.
Виявилося, що парламентаріям необхідно в прямому сенсі в'язати руки, щоб ті не порушували закон, голосуючи замість колег. Тобто можна було б обійтися мотузкою, але нині в моді все сенсорне.
Принизливо? Звісно! А що робити, якщо кращі представники українського народу, які пишуть закони для багатомільйонної країни, не здатні себе контролювати? Тільки захищати від самих себе.
До того ж введення двокнопкової системи змусить нардепів справно ходити на роботу. Картку товаришеві по фракції вже не передаси. Виходить, що це ще й аналог дзвінка класного керівника мамі і татові учня.
Ні, можна б карати прогульників грошима, штрафуючи за пропуск пленарних засідань, але всі ми розуміємо, що на зарплату народні обранці давно вже не живуть. Харчуються депутати із сумок і валіз лобістів, готових "віддячити" за підтримку потрібних законопроектів.
Загалом, друзі, вважаю цю ідею корисною і дуже цікавою. Корисною, звичайно ж, не для виборця, але для спонсорів і керівників парламентських фракцій, яким потрібно тримати у вуздечці цих дорослих дітей.
Нам же від їхньої другої кнопки пуття ніякого. Якщо депутата потрібно силою примушувати до участі в пленарному засіданні, то навряд чи він стане захищати інтереси свого виборця, писати розумні законопроекти, грамотно доповнювати чужі і голосувати, керуючись принципами.
Так ні ж! Раніше він бездумно передавав картку товаришеві, а тепер стане бездумно тиснути на кнопочки, голосуючи за ініціативи, вигідні кому завгодно, але тільки не нам.
І цю проблеми "захистом від дурня" вирішити неможливо.
Публікується за згодою автора.