Українська "анаконда". Чому ми опинилися позаду Росії в рейтингу економічної свободи
Поки нас переконують у швидкій загибелі російської економіки від західних санкцій, справжня "анаконда" душиться в корупційному кільці України. На 127-му місці в рейтингу економічної свободи нас тримається не РФ, а наші горе-реформатори
У мене в стрічці є багато адептів відомого блогера, який нам кілька років вселяв думку, що західний проукраїнський удав задушить Росію у своїх економічних санкції. І ця пропаганда була вдалою для людей з Банкової, можна було нічого не робити, адже Захід усе зробить за нас.
Риторику блогера-"анакондівця" підхопила армія порохоботів, у яких Росія просто валилася прямо на очах, але чомусь запчастини до БТРів і дизельне паливо для цих самих БТРів влада продовжувала закуповувати в Росії.
І ось, йде 7-й рік війни з тією самою Росією, але "анакондівці" продовжують наполягати, що РФ ось-ось розвалиться, що ще трохи і вона вибухне зсередини, і що санкції знову остаточно вичавили всі соки з путінського режиму, що економіка тримається там на соплях ...
На мій погляд — це небезпечна гра. Замилювання своїх власних очей. Та й наругу над здоровим глуздом.
Разом з Росією "анакондівці" люблять таврувати авторитарний Казахстан, якому Світовий банк пророкує восьмивідсоткове середньорічне зростання на найближчі 10 років. Я вже не кажу про Китай і Сінгапур — це ж не наш шлях, там диктатури!
Наведу кілька цифр, щоб повернути засліплених "анаконд" на землю. 580 млрд доларів — золотовалютні резерви нашого заклятого ворога, вони виросли з 2014 року на 10%, 180 млрд доларів — фонд національного добробуту РФ, він виріс з 2014 року в три рази. І це — за військових витрат у розмірі 4,5% ВВП. Вплив санкцій оцінюється економістами, як невелике уповільнення зростання ВВП, на 0,5%.
Держборг РФ — 17,8% ВВП, України — 60,8% від ВВП. Але ж ми на цьому не зупинимося, і будемо нарощувати боргову міць?
Я розумію, що це гнітюча інформація, але якби всю енергію "анакондівців" направити на справжню мету, на справжню причину нашої відсталості — на наших місцевих горе-реформаторів, може, цифри були б інші?
Адже це не РФ тримає Україну на 64-му місці в рейтингу Doing Business. Сама Росія стрибнула з 120-го місця на 28-е. Це не РФ тримає Україну на 127-му місці в рейтингу економічної свободи, нас тримають там наші президент, парламент і Кабмін.
Нас там тримають економічні генії — від Яресько до Марченка, прем'єри — від Яценюка до Шмигаля і обидва постмайданних президенти. Нас там тримають податкові ініціативи Гетманцева. Ось, де справжня анаконда. І ця анаконда не Захід, а наш держапарат. І ця анаконда не для Росії, а для України!
Сусідами України по рейтингу економічної свободи є Джибуті (126-е місце), Нікарагуа (125-е), Мавританія (128-е), і острови Сан-Томе і Принсіпі (129-е).
І я б зрозумів борги і відсутність зростання, якби всі сили були кинуті на війну. На "все для перемоги". Якби в нас спостерігався прорив у військовій сфері, у виробництві вітчизняних ракет і дронів, своїх власних Джавелін і Байрактару, але ж прориву немає.
Так, куди йде постійне зростання надходження від податків? Звідки це постійне зростання купівельної спроможності мешканців Печерських пагорбів і Конча-Заспи? Звідки стотисячні зарплати чиновників і членів наглядових рад? Звідки премії топів держпідприємств?
Звідки? Звідти! З цих самих вищенаведених гнітючих цифр. Для країни — мінус, для чиновника — плюс. Нічого особистого, just business.
Публікується за згодою автора.