Бензоколонку шапками закидаємо. Чому українцям не варто недооцінювати Росію та її економіку

Коли РФ називають "бензоколонкою", рахують дні до її розпаду і взагалі, щиро вірять у те, що вона ледь не на ладан дихає — це примітивне "шапкозакидництво". Чим закінчилася подібна недооцінка Німеччини в 1941 році, добре відомо.

Related video

Рівно рік тому, у березні 2020-го, коли Зеленський намагався побачити колір очей Путіна, а голова його офісу шукав усілякі формули, я взяв участь в аналітичному проекті з вивчення економіки РФ і впливу на неї західних санкцій.

За своїми внутрішніми установками я не можу опускатися на примітивне "шапкозакидництво" і дешеву пропаганду, коли економіку РФ називають "бензоколонкою", рахують дні до її розпаду і взагалі, щиро вірять у те, що вона ледь не на ладан дихає.

Подібна риторика дуже нагадує мені передвоєнну сталінську пропаганду, коли німців представляли дурними і такими, що не вміють воювати.

Чим закінчилася ця недооцінка в перші роки ВВВ, добре відомо.

Що примітно. Аналізуючи відкриті дані й інформаційні ряди російської економіки, я зробив висновки і сформував прогноз, який повністю виправдався рік потому, уже у квітні 2021-го.

Важливо
Російський бунт. Чому в Росії неможлива "кольорова революція"

Ось мій прогноз річної давності:

"Нарешті, різке збільшення ресурсів Фонду національного добробуту протягом 2019 р., що відбувається зазвичай напередодні кризи, може свідчити про підготовку РФ до двох сценаріїв.

По-перше, це може бути підготовка до Нових секторальних санкцій (тобто Путін готується спровокувати різке загострення на одному з театрів бойових дій).

По-друге, це може бути накопичення ресурсу для оперативного маневру з відкритою датою — тобто підготовка до умовної кризи, спричиненої появою чергового чорного лебедя.

Принагідно тестується ступінь толерантності суспільства, що живе в умовах обмеження державних видатків на соціальні програми, і при цьому готове не втручатися в перерозподіл величезних коштів на користь кремлівських геополітичних проектів".

У чому сила України? У тому, що в нас ще є люди, здатні на якісний аналіз і прогнозування.

У чому слабкість України? У тому, що управляють нею зовсім інші люди, жадібні і примітивні.

Головний висновок: порівняння СРСР і РФ в корені неправильне.

У Союзі була планова економіка, її резистентність до зовнішніх шоків була мінімальною — Радянський Союз розколовся, як моноліт під час землетрусу. У РФ же — ринкова економіка.

У ряді рейтингів (умови ведення бізнесу Світового банку, конкурентоспроможності економіки ВЕФ) вони майже у два рази випереджають нас.

Ринкова економіка пластична і резистентна до зовнішніх шоків, як хмарочос з люфтом відхилення в один метр при розгойдуванні.

Простими словами: зовнішні шоки руйнують планову економіку. А ринкову — вони видозмінюють, але не руйнують. Ринкова економіка просто видозмінюється відповідно до зовнішніх умов середовища.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.