Шизофренія чи кмітливість? Чому в Ірландії не бояться англійської мови, а на Філіппінах — іспанської

Заяви мовного омбудсмена про те, що двомовність є "мовною шизофренією", демонструє остаточну поразку лінгвістики в її протистоянні з політикою та ідеологією.

Твердження про "мовну шизофренію" звучить вкрай контроверсійно, особливо в контексті того, що сучасна лінгвістика і семантика переконливо довели, що будь-яка двомовність — це безсумнівна перевага, зокрема в частині когнітивного розвитку.

Перемикання з одного мовного регістра на інший — ускладнює нейронну організацію в структурах мозку, що відповідають за мовленнєвий апарат.

І безпосередньо впливає на розвиток мислення.

Саме тому Ірландія, попри складну історію взаємовідносин із Британією, зберегла використання англійської мови, попри те, що ірландська гельська займає приблизно 20% мовного простору країни.

Індія зберегла англійську після тривалого колоніального періоду.

Лідер кельтського відродження і найвидатніший ірландський поет Вільям Батлер Єйтс, нобелівський лауреат з літератури, писав англійською.

Тарас Шевченко писав свої щоденники і навіть поезію російською.

І таких прикладів дуже багато.

Крім того, саме в Україні народився великий лінгвіст Олександр Потебня, на честь якого назвали наш академічний Інститут мовознавства НАН України.

Один із ключових творів Потебні — "Думка і мова".

Потебня писав, що мова — це насамперед спосіб розуміти самого себе. Це спосіб вираження внутрішнього мислення у вигляді семантичних конструкцій назовні.

Саме тому мова розвивається виключно як процес, похідний від внутрішнього мислення, а не навпаки.

У зв'язку з цим, розвиток мови може відбуватися або як лінгвістична революція (як це сталося в Ізраїлі, але там це було спричинено мовною поліфонією серед репатріантів), або як еволюційний, поступальний процес.

Як на Філіппінах, де місцева тагальська поступово витіснила іспанську, хоча там досі діє академія іспанської мови і вручається літературна премія імені Сервантеса.

Але розвиток мови не може бути первинним процесом стосовно мислення, тобто мови, якою людина "думає і формує свої думки".

Водночас лінгвістика може бути частиною політики та ідеології. Але тоді до чого тут шизофренія, тим паче "лінгвістична"?

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

"Інколи доходить до абсурду: у російськомовних українців "мовна шизофренія", — омбудсмен