Масло замість гармат. Чому Захід не збирається воювати

Державні витрати ясно говорять про те, що Захід воювати не збирається. Аналізуючи дані за останнє століття, економіст Олексій Кущ робить висновок: переконати західне суспільство скоротити соціальні витрати заради війни неможливо, і будь-яка політична сила, яка спробує це зробити, буде зметена на виборах.

НАТО, армія, солдати
Фото: Flickr | Армії на Заході є, готовності воювати — немає

Важливий графік, який ілюструє мою тезу про те, що "Захід не збирається воювати".

Одна з причин, як не дивно — формування на Заході широкої соціальної групи у вигляді середнього класу і перехід у формат інформаційного суспільства споживання.

Загалом, такий парадокс: усе те, що в цивілізаційному аспекті робило Захід привабливішим для наслідування та інтеграції з ним, призвело його до військового ослаблення.

Як бачимо, до середини 60-х років у країнах G7 військові витрати перевищували соціальні.

До Першої світової війни країни Заходу витрачали на соціалку взагалі менше 10%, зате на військові витрати йшло понад 30% бюджетних витрат. Тобто ці країни готувалися до війни.

Після Першої світової привид комунізму не на жарт налякав західні уряди, і вони стали витрачати на соціалку трохи менше ніж 20% (тут свою роль зіграла і поява мільйонів ветеранів).

Але в період Другої світової тренди розійшлися в протилежні боки: військові витрати зметнулися до 70%, а соціальні — впали до 6-7%.

Потім тренди пішли назустріч один одному і точка нового переходу була сформована в середині 60-х.

Fullscreen

Основна причина: перемога в "Холодній війні", це не стільки успіх у перегонах озброєнь, скільки саме цивілізаційна перемога суспільства споживання західного типу (умовно "джинси, кока-кола і відеомагнітофон"). А всі ці товари як фетиші споживання з'явилися завдяки створенню масового споживчого суспільства і середнього класу.

Після перемоги в "Холодній війні" на початку 90-х військові витрати країн Заходу впали нижче за позначку в 10% і опустилися до 5% від загальних витрат бюджету.

Якщо взяти в розрахунок показник перерозподілу бюджету через ВВП на рівні 40% у середньому, то індикатор військових витрат знизився до 2% валового продукту.

Натомість рівень соціальних видатків зріс до 40% від загальних видатків центрального бюджету, але споживчому суспільству і цього замало — вимагають більше: протести "жовтих жилетів", медичні страховки для бідних, допомоги для безробітних, соціальні допомоги, витрати на мігрантів тощо.

У США ще й обслуговування держборгу.

Усі політики на Заході говорять про недостатній рівень соціальної підтримки населення — так вони хочуть потрафити електорату.

У цій бюджетній парадигмі, збільшити військові витрати можна виключно за рахунок скорочення соціальних витрат. Але політичного рішення подібного бюджетного маневру — немає. Оскільки на Заході сформовані електоральні демократії, а електорального рішення скорочення соціалки не існує.

Точніше сказати, таке на словах декларувалося лише в Україні в період 2014-2021, але в нас це завжди обґрунтовувалося важливістю досягнення великої мрії зі вступу до НАТО та ЄС, плюс національний жертовний міф і мазохістська схильність до соціальної рестрикції (голосування за такі партії, як "Народний фронт", "Самопоміч", "Голос" тощо).

Але навіть в Україні в цей період соціалку істотно порізати не змогли.

Але на Заході такої Великої мети в суспільства немає. Тому політики там концентруються на створенні суспільства глобальних цінностей (екологія, права людини) тощо. Так само як на Заході вже немає і національного жертовного міфу, і соціального мазохізму.

Тому переконати західне суспільство скоротити соціальні витрати заради війни — неможливо, і будь-яка політична сила, яка спробує це зробити, буде зметена на виборах.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо
Хороші новини про Україну: як на Заході стався перелом у підтримці країни, що воює
Хороші новини про Україну: як на Заході стався перелом у підтримці країни, що воює