Розділи
Матеріали

Операція "Евакуація". Як США наступили в Афганістані на радянські граблі

США йдуть з Афганістану. За 20 років Вашингтон не зміг змінити цю країну. Одна з найдовших "нескінченних війн" у новітній історії знову відтворена.

США йдуть з Афганістану. Евакуюють посольство, закликають громадян виїхати з країни, а Пентагон навіть заявив, що після виведення військ не надаватиме підтримку з повітря афганській армії — такий відвертий натяк на те, що США йдуть по-справжньому.

Одна з найдовших "нескінченних війн" у новітній історії знову відтворена. Виведення американських військ уже почалося. Байден закінчує те, що почав Трамп, а до нього обіцяв Обама.

Насправді, при всіх зітхання і ахах про те, що ж тепер буде з "афганською демократією", цей процес, при всьому його трагізмі, був очікуваним і логічним. У певному сенсі, США повторили шлях СРСР.

За 20 років війни в Афганістані майже нічого не змінилося. Ця країна залишається слабкою, фрагментованою і роздробленою павутиною множинних багаторівневих зв'язків польових командирів, чиновників, наркобаронів, варлордів, кланово-племінних вождів, які насправді керують у регіонах.

Кожна провінція живе своїм життям і за своїми правилами. На території Афганістану діють близько 20 озброєних угруповань, більше, ніж було у 2001 році, включаючи "Ісламську державу" з 2014 року.

"Талібан" став сильнішим, ніж був у 2001 році. Вони мають 60 000 повноцінних бійців і ще близько 90 000 "сезонних" бойовиків.

Таліби контролюють близько 30% території в країні, а вплив мають на всі 60% території. У них досі потужна соціальна база і висока мобільність, вони здатні завдавати сильних ударів по адміністративних центрах.

Вони отримали зовнішню легітимність, увійшли в сепаратні прямі переговори із США без участі афганського уряду, підписали мирний договір із США в лютому 2020 року, навіть почали писати колонки і op-ed у всяких англомовних виданнях, їм телефонують з Білого Дому, їх готуються запхати в політичний процес.

Центральна влада залишається слабкою, її вплив не виходить за межі Кабула і кількох найбільших міст. Уряд Афганістану досить крихкий і політично нестабільний. У найкращому разі, під їхнім безпосереднім керівництвом перебувало 15% -20% території країни, а армія продовжує вести війну проти талібів, і не завжди справляється самостійно.

З 2014 по 2019 рік 45 000 афганських військовослужбовців загинули в боях. Це понад 800 осіб на місяць, і цифра продовжує зростати, оскільки бойові дії повноцінно не припинялися. Усього в боях з 2001 по 2020 рік загинули приблизно 65 000 афганських військових.

На 20-річну війну було витрачено понад $ 1 трлн. Понад 100 000 мирних жителів (за дуже приблизними оцінками) стали її жертвами. Через горнило афганської війни пройшли сотні тисяч молодих американців. Понад 2 300 американських військових були вбиті і 20 тисяч 660 отримали поранення.

Чи побачить Афганістан мир після відходу США? Ні, я так не думаю. Швидше за все, таліби знесуть проамериканський уряд, або вони самі будуть змушені забратися, поступившись владою, або їх викинуть у результаті міжафганських договірних.

Але по-іншому бути не може. За 20 років Вашингтон не зміг змінити Афганістан, та й, за великим рахунком, не так уже й хотів, і не дуже зміг, оскільки це вимагало колосальних зусиль і ресурсів, не тільки на військові потреби.

І противника свого США так і не зрозуміли до кінця. Таліби не відмовилися від жодного зі своїх принципів і переконань, а перемогти їх військовим або ідеологічним шляхом не вийшло.

Сьогодні таліби в дамках у будь-якому випадку, їм було б нерозумно все псувати в останній момент. Тому американців вони намагаються не чіпати, і проводжають спокійно, помахуючи автоматом Калашникова в сторону аеропорту в Баграмі, куди звозять залишки американського війська, звідки ті вилетять додому.

Паралельно, таліби з радістю передають дані розвідки по інших угруповань-конкурентах, допомагаючи афганській армії послаблювати анклави терористів "Ісламської держави" на сході, не даючи їм закріпитися в країні, яка ось-ось повернеться в руки "Талібану".

Штати йдуть і перекладають афганську проблему на плечі регіональних сил: Індії, Китаю, Пакистану, Ірану, Катару, Туреччини, Саудівської Аравії, Росії та ОАЕ

Зате з афганським урядом не церемоняться. Після того, як Байден оголосив про виведення військ, бойові дії посилилися. Починаючи з 15 квітня бої спалахували у 24 провінціях. Таліби розгорнули новий наступ проти афганських військ у Кандагарі. Палахкотить весь південь країни. За останні кілька тижнів там було вбито понад 1000 чоловік з двох сторін.

Президент Афганістану Ашраф Гані і прем'єр-міністр Абдулла Абдулла, які раніше ненавиділи одне одного, вирішили об'єднатися і провели ряд зустрічей з впливовими афганськими кланами, щоб заручитися підтримкою, щоб їх не знесли після 11 вересня (дати закінчення виведення американських військ — ред), або точніше не відразу знесли. Навіть з екс-президентом Хамідом Карзаєм зустрілися, настільки все погано.

Афганський уряд не був стороною мирних переговорів з "Талібаном". Останні не визнають його, вважаючи маріонеткою Заходу, чужорідним організмом, силою впровадженим в Афганістан після 2001 року. Штати з цим погодилися, й офіційний Кабул участі в переговорах у Досі у 2019-2020 роках не брав.

Тому наразі для афганського уряду ключове — придумати, як їм вижити після 11 вересня, а для США — які побудували баланс сил, щоб після 20-ї річниці терактів 9 \ 11 Афганістан хоча б на якийсь час не повернувся до свого старого потворного відображення, через яке США кинулися в сідло і поспішили рятувати молоду і далеку демократію в тіні великого Гіндукушу.

Штати йдуть і перекладають афганську проблему на плечі регіональних сил: Індії, Китаю, Пакистану, Ірану, Катару, Туреччини, Саудівської Аравії, Росії й ОАЕ, які так чи інакше підтримали мирні переговори з талібами саме тому, що відхід США відкриває для них нові можливості у "великій грі" в Південній Азії.

Ну, а Байден виконає свою обіцянку і "поверне хлопців додому", як говорив Дональд Трамп. А якщо щось піде на так, то винні будуть інші. У будь-якому випадку безпрограшний варіант. Образяться лише військові підрядники та збройові компанії, які на цій війні заробляли дуже багато грошей.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.