Кінець епохи Нетаньягу. Куди поведе Ізраїль перший в історії уряд з участю арабів
Ізраїль несподіваним чином вийшов з політичного глухого кута, який привів до чотирьох безрезультатних виборів за останні два роки. Новий уряд без Нетаньягу — найдивніший за всю історію Ізраїлю. Уперше в ньому представлена арабська партія.
Учора вперше за 12 років в Ізраїлі присягнув уряд без Беньяміна Нетаньягу і Лікуду — партії, що майже безперервно правила країною вже понад 40 років.
У нову керівну коаліцію увійшли вісім партій:
"Єш атід" (центристи), лідер — Яір Лапід.
"Яміна" (праві), лідер — Нафталі Бенет.
"Кахоль-лаван" (центристи), лідер — Бенні Ганц.
"Наш дім — Ізраїль" (праві), лідер — Авігдор Ліберман;
"Ізраїльська партія праці" (ліві), лідер — Мейрав Міхаелі;
"Нова надія" (праві), лідер — Гідеон Саар;
"Мерец" (ліві), лідер — Ніцан Горовіц;
РААМ (ісламісти), лідер — Мансур Аббас.
Але ж новий уряд унікальний ще й тим, що вперше за всю історію держави євреїв у ньому представлена арабська партія, причому, ісламістська. Буквально років десять тому таке взагалі було немислимо. Надзвичайно було уявити й уряд, де радикальні праві розділять з лівими міністерські портфелі. Немає сумнівів, що це найбільш дивний уряд за всю історію Ізраїлю.
Новий прем'єр-міністр Нафталі Бенет уже поклявся зберігати вірність країні та її законам, а також сумлінно виконувати свою роботу. Але я нагадаю, що його партія на цих останніх виборах набрала всього сім мандатів, у той час як Лікуд, очолювана незмінним Нетаньягу, набрала тридцять мандатів. Але прем'єром став саме Бенет. Чому? Справа в тому, що мало набрати більшість, потрібно сколотити коаліцію з 61-го депутатського мандата (з 120, представлених у парламенті).
Так, демократичні системи у світі дуже різні, а ізраїльська ще й має свою неповторну специфіку. Разом з тим, це 36-ий уряд за 73 роки існування держави. Ізраїль можна багато в чому дорікнути, проте механізми змінюваності влади в ньому працюють. А той факт, що арабам таки вдалося пробити "скляну стелю", вимагає окремої аналітики. Скажу чесно, я чекав на різні розвитки подій, але точно не арабську партію при владі.
Що буде далі?
Це хороше питання. Бенет буде прем'єр-міністром протягом двох найближчих років, протягом яких зовнішньою політикою країни буде рулити Яір Лапід — екстравагантний політик з центристськими поглядами і популістською риторикою, колишній шоумен. Через два роки будуть зміни: Лапід стане прем'єром, а Бенет — міністром внутрішніх справ.
Цікаво поглянути на гіпермілітаризований Ізраїль, біля керма якого стоїть не генерал, не підпільник-бойовик і не спецпризначенець (Нетаньягу і Бенет були офіцерами спецназу Ізраїлю — Саерет Маткаль), а "простий смертний".
Кумир сердець і людина, яка зробила свою кар'єру не мечем, а сценою і мікрофоном. Втім, Лапіду не звикати до уваги телекамер і натовпів глядачів.
Залишаються гострі питання, які буде вирішувати цей новий уряд. Мова про розвиток периферії і регіонів, а також економіки й енергетики, про безпеку, зокрема, про іранське питання. Іран не приховує, що збирається обзавестися ядерною зброєю, і Бенет уже у своїй першій промові заявив, що зробить усе, щоб цього не сталося. Так чи інакше, перед цим урядом, який уже прозвали "урядом змін", стоїть купа гострих і важливих питань.
Абсолютно незрозуміло, як буде поводити себе арабська партія РААМ. Араби вперше в уряді. Залишається палестинське питання — бомба уповільненої дії. Проблеми з військовим режимом на Західному березі і з сектором Газа так і залишаються не вирішеними.
Чи вистачить політичної волі новому уряду поміняти курс з цих питань? А якщо не поміняти, то хоча б озвучити проблематику і заговорити про це. Що, наприклад, військовому режиму має бути покладено край і необхідно або анексувати Західний берег, або вивести звідти війська.
У будь-якому випадку, ми — свідки історичних змін. На нас чекає ще багато цікавого і непередбачуваного.