Слід у слід. Як українська економіка залежить від світових сировинних ринків

Українська економіка — всього 0,18% світового ВВП. Але зовнішні чинники впливають на економіку України набагато сильніше, ніж прийнято вважати.

Найпотужніший економічний бум (початок-середина 2000-х років) визначався в основному наступними причинами:

• низькі ставки ФРС дали приплив дешевого капіталу, що призвів до українського будівельного та споживчого буму;
• бурхливе зростання Китаю та інших країн Азії, які потребували постачання металу, руди, іншої сировини і купували їх у т.ч. в України в великих кількостях і за високою ціною (близько 40-45% експорту України).

Підвищення ставки ФРС як реакція на кризу 2008 р. зниження темпів реалізації інфраструктурних проектів у Китаї і падіння попиту на метал (ціна сталевої заготовки у 2008 році — 1100 дол/т, в кінці 2013р. — 400 дол/т) зумовили гальмування економіки України.

Конфлікт із Росією в 2014 р. став додатковим чинником погіршення ситуації в українській економіці, але не головним.

Зростання 2017-2019 рр. носило відновлювальний характер і було істотно посилене поліпшенням кон'юнктури світового сільськогосподарського ринку (до того ж, експортери, які розбагатіли, частину грошей витрачали в Україні, стимулюючи внутрішні економічні процеси).

Вельми помірне падіння ВВП в 2020 р. обумовлено аномально високими цінами на продукцію українського експорту.

Згідно з дослідженням ОЕСР, Україна гіперчутлива до зовнішніх шоків. Кореляція з темпами зростання ВВП світу і ЄС в України — 0,5 і 0,7 відповідно (до речі, до 2013 р. з економікою Росії кореляція була 0,9).

Таким чином, вплив зовнішніх факторів на економіку України слід визнати головною причиною її зростання/падіння як в минулому, так і в майбутньому. Коли світові сировинні ринки ростуть, українська економіка йде в зростання, коли світові сировинні ринки падають, українська економіка скручується.

Це варто зарубати на носі вітчизняним демагогам, популістам, полемістів, які часто задають непридатний порядок.

Першоджерело.