Сам собі бос. Що таке "бірюзова революція" і чи чекати її в Україні

Останнім часом у світі бізнесу все частіше говорять про "бірюзові компанії" і холакратію, як про новації корпоративної культури та успішного підприємництва.

Йдеться про підприємницькі структури, які будуються не на основі субординаційного менеджменту, а за принципом самоврядування, наставництва та ціннісного злиття. У таких фірм розподілена структура без жорсткої постійної ієрархії, внутрішньої бюрократії і внутрішньоструктурної конфліктності.

Багато в чому вихідне розуміння "бірюзових організацій" (так званих teal-організацій) дав бізнес-консультант Фредерік Лалу у своїй книзі "Відкриваючи організації майбутнього". Він виявив пряму кореляцію між фінансовими результатами і темпами зростання від більшої свободи співробітників у прийнятті рішень.

Світова практика повна прикладів "бірюзової революції" у виробництві продуктів харчування, сфері фастфуду і ресторанної справи, фінансовому секторі, розробці комп'ютерних ігор, консалтинговому бізнесі, рекрутингу, юридичній справі.

Безумовно, поки зберігається уклад індустріального суспільства з його рудиментами в поведінковій культурі, говорити про перехід на саморегулівні практики менеджменту складно. Також потрібно зважати на те, що універсального teal-концепту не існує. Дуже багато залежить від особливостей бізнес-середовища.

Чим зручні такі практики? Хоча б у колосальних показниках залученості. Ідея досить проста: співробітник, крім зарплати і соціального пакета, у вигляді мотивації отримує фактично статус віртуального співзасновника й адміністратора.

Саме така структура відповідає масовій психології мілленіалів, для яких жорстка ієрархія стає суттєвою перепоною для практичної ефективності.

Плюс у такій гнучкій організації ти можеш вчитися в колег, міняти з часом функціонал. Тобто мотиваційне зростання — не вгору, а вшир, що дозволить співробітнику реалізувати нові сторони особистості. А це, у свою чергу, дозволить зацементувати команди і зробити структуру більш стабільною.

Першоджерело.