Випадок Ріттенхауса. Чому Зеленський воює із судами, а Байден – ні
Реакція Володимира Зеленського і Джо Байдена на рішення двох судів у резонансних справах Ріттенхауса і Тупицького, які відверто не подобаються їм, – всеосяжна відповідь на запитання: чому Україна не Америка.
Під час своєї виборчої кампанії нинішній очільник Білого Дому у своєму офіційному відео, яке він затвітив 30 вересня 2020 року, назвав білим супремасистом юнака Карла Ріттенхауса, що застрелив двох і поранив одного учасника протестів BLM у маленькому містечку Кеноша штату Вісконсbн.
20 листопада поточного року суд присяжних повністю виправдав Ріттенхауса, визнавши його дії необхідною самообороною. Як прокоментував судове рішення, яке прямо заперечує його раніші твердження, Президент США?
"Я підтримую висновок присяжних. Суд присяжних працює і ми маємо виконувати його рішення". І додав: "Попри те, що вердикт присяжних в Кеноша розлютив та занепокоїв багатьох американців, зокрема і мене, ми маємо визнати, що присяжні сказали своє слово".
тепер А давайте згадаємо офіційний коментар президента Володимира Зеленського з приводу рішення Верховного Суду України у справі незаконно відстороненого президентським указом з посади голови КСУ Олександра Тупицького від 14 липня 2020 року:
"Немає жодних сумнівів у тому, що Верховний Суд практично очолив опір частини суддівського корпусу фундаментальній судовій реформі". "Звертаємо увагу, що це рішення Верховного Суду ухвалено з особливим цинізмом". "Вважаємо це рішення, ухвалене на користь Тупицького О. М., підготовкою до спроби знищення судової реформи в Україні через важелі Конституційного Суду".
Трагедія України в тому, що у своїй зневазі до суду Зеленський неоригінальний. Тут він, радше, вірний послідовник Кучми, Ющенка, Януковича та Порошенка, аніж "революційний аутсайдер", який приходить зламати старі традиції і започаткувати нові.
Реакція двох президентів на рішення двох судів, які їм відверто не подобаються, – всеосяжна відповідь на питання: чому Україна не Америка.
На жаль, жоден з українських можновладців неспроможний збагнути начебто просту істину: коли судова влада втрачає свою незалежність і стає частиною "президентської вертикалі", вона – щойно черговий політичний "олімпієць" спуститься з Печерських пагорбів на грішну землю – має всі шанси з щита в їхніх руках перетворитись на зброю в руках їхніх ворогів.
І тому в цій країні втрачати владу – справжня катастрофа.