Блогер та волонтер Геннадій Друзенко висловлює несподівану та вельми дискусійну точку зору на розвиток ситуації в Україні. Йому здається, що мирний перепочинок буде на руку радше Україні, ніж Росії, бо дозволить перезапустити країну.
-
-
У вирішальний рік війни українцям потрібно поєднати свій природний ідеалізм із тверезим поглядом на те, що відбувається, пише волонтер Геннадій Друзенко. Потрібно розуміти, що рухає нашими ворогами та союзниками — і використати це для перемоги
-
Майдан вдався українцям як повстання, але революції з нього не вийшло, на жаль констатує волонтер Геннадій Друзенко. Але вікно можливостей для України не закрите — революцію можна і треба закінчити тут і зараз
-
По суті сучасна Україна цілком може вважатися монархією — влада в ній відчужена від народу. Але, вважає юрист і активист Геннадiй Друзенко, для перемоги вона має перетворитися на справжню республіку — тобто "спiльну справу".
-
Від початку війни Україна боролася за свободу і гідність — тому змогла зупинити ворога. Але останнім часом, констатує волонтер Геннадій Друзенко, ми стаємо дедалі більше схожими на ворога.
-
На київській "стіні плачу" з фотографіями загиблих бійців не лишилося місця, пише волонтер Геннадiй Друзенко. Це наштовхує його на невеселі роздуми про те, хто ж звільнятиме країну від окупантів, якщо йдуть найкращі?
-
Результат карабахського конфлікту має стати уроком для України, пише блогер Геннадiй Друзенко. Програвши першу війну та втративши територію, Азербайджан зосередився на реформах, збудував державу — і все повернув
-
Війна посилює культ героїв, і без того популярний в Україні, а Європа, навпаки, схильна до компромісу та обивательства, пише волонтер Геннадій Друзенко. І це, на його думку, з кожним місяцем ускладнює українську євроінтеграцію.
-
Обговорення трагічного інциденту зі стріляниною у Дніпрі різко поляризувало учасників дискусії, пише волонтер Геннадій Друзенко. Він із сумом зазначає перетворення України на чорно-білий світ, що звичайно під час війни, але стане величезною проблемою після перемоги.
-
Першими на захист України стали, як колись під Крутами, її найкращі люди, пише волонтер Геннадій Друзенко. Вони й гинуть раніше за всіх — і перед країною постає непроста дилема: як зберегти людський потенціал, перемігши у битві за майбутнє