В очікуванні чорного ринку. До чого призведе заборона вільного продажу антибіотиків в Україні
Заборона на вільний продаж антибіотиків в Україні, найімовірніше, призведе до появи нелегального ринку лікарських засобів, як уже відбувається у США, де діють аналогічні обмеження.
Мабуть, настав час робити запаси противірусних та антибактеріальних засобів. Саме така думка з'явилася в багатьох моїх знайомих після публікації новини про те, що з квітня 2022 року антибіотики в Україні продаватимуть лише за наявності електронного рецепту.
Особисто мені згадалася історія десятирічної давності, коли я захворіла під час перебування у Сполучених Штатах. Плануючи подорож, я не дуже завбачливо вирішила заощадити на медичному страхуванні, але я мала можливість поспілкуватися онлайн зі своїм лікарем в Україні. Вона порадила препарат, який повинен мені допомогти та продавався в американських аптеках.
Проте виявилося, що купувати його офіційно у США можна лише за призначенням лікаря з американською ліцензією. То був антибіотик.
Тоді мені і відкрилася безодня під назвою "сірий продаж медикаментів". Виявляється, у кожному великому американському місті і в багатьох невеликих містах існують напівлегальні аптеки, де протиалергічні, протизапальні та противірусні засоби продаються під виглядом таких, що лише полегшують симптоми, а не тих, що лікують.
Пошуки забороненої аптеки в моєму місті виглядали майже детективно. Вона розташована в надрах Чайна Тауна, звичайно, не мала вивіски і взагалі жодної публічної реклами. Щоб знайти цю "сіру" аптеку в незнайомому місті, знадобилося все моє журналістське обдарування. Адже я лише намагалася придбати антибіотик.
Чи можна було його купити легально? Можна, можливо. Для цього треба було записатися на прийом до лікаря. Він за американськими медичними протоколами міг призначити антибіотики лише після проходження певних тестів. Звичайно, сам візит та подальші дослідження довелося б сплатити.
За відсутності відповідної страховки загальний бюджет заходів, які я мала вжити для отримання офіційного лікарського призначення, становив понад $100, а, власне, боксик із 30 таблетками потрібних мені ліків коштував трохи менше $20.
Певна логіка в обмеженні використання антибіотиків, звісно, є. Некоректне самолікування такими препаратами справді може зашкодити. Саме цим у МОЗ пояснюють доцільність запровадження нових правил. За даними Центру громадського здоров'я, майже 64% дорослих помилково вважають, що антибіотиками варто лікувати гострі респіраторні вірусні інфекції.
Представники міністерства особливо наголошують, що надто активне використання антибіотиків призводить до того, що бактерії та віруси згодом стають до них стійкими, і це одна з найболючіших проблем сучасної медицини.
Тобто проблема існує, і влада намагається вирішити її шляхом заборон, очевидно, не дуже покладаючись на ефективність власної просвітницької діяльності.
В ідеальній ситуації, коли муніципальна система надання первинної медичної допомоги не перевантажена і кожен може легко потрапити до свого сімейного лікаря за бюджетні кошти, продаж ліків за електронним рецептом справді був би найкращим рішенням.
Але кожен, хто після початку кампанії з вакцинації намагався потрапити на прийом до лікаря першої ланки, знає, що для цього зараз потрібен або особливий талант, або неабияка наполегливість та витривалість.
На жаль, це означає, що нормативне обмеження офіційного продажу антибіотиків, найімовірніше, призведе до формування в Україні "сірого" ринку, який давно вже існує в США.