Позиція Будапешта. Чому Угорщина не хоче нам допомагати?
"З одного боку, Віктор Орбан засуджує Росію. Але з іншого боку, він грає на почуттях консервативного електорату, лякаючи його війною і пояснюючи, чому Будапешт не може займати певну позицію або втягуватися у війну". Думка.
Є як мінімум три фактори, що впливають на позицію Угорщини щодо України та РФ:
- Наступні парламентські вибори, які Віктор Орбан дуже хоче виграти, і на яких він уперше може реально програти. Проти нього опозиція виставила такого ж консерватора, тільки молодшого.
- Газове питання, що є ключовим у політичному порядку денному партії Орбана і для п.1.
- Ідеологічне позиціювання керівної партії на основі рівновіддаленості від головних центрів впливу на Заході — США та Євросоюзу. Водночас великий вплив на позицію Будапешта має позиція Берліна.
У своїй передвиборчій агітації Віктор Орбан використовує війну в Україні у двох іпостасях: як відтворення умовного "1956 року" та як "жах, який нас не повинен торкнутися".
Тобто, з одного боку, він засуджує Росію. Але з іншого боку, він грає на почуттях консервативного електорату, лякаючи його війною та пояснюючи, чому Будапешт не може займати певної позиції або втягуватися у війну.
Водночас Угорщина справді зробила багато для прийому біженців. З огляду на позицію керівної партії щодо міграції, це був широкий і незвичайний жест для Орбана. Однак питання, пов'язані з безпосередньою воєнною допомогою Україні, він жорстко присікає.
Головна причина "хиткої" позиції Угорщини з приводу військової протидії РФ — це страх прямої конфронтації і втягування в конфлікт, а також залежність від російського газу.
Встигнувши домовитися з РФ про постачання газу за нормальними цінами у жовтні 2021 року, Орбан хоче, щоб так залишалося і надалі, бо це впливає на добробут домогосподарств і настрої його електорату перед виборами у квітні. Більшість імпортного газу в Угорщині — це російський.
Крім того, Орбан дуже довго вибудовував квазі-автономістську від ЄС і НАТО політику, в якій Будапешт завжди мав свою думку, іноді — спільну з іншими країнами "Вишеградської четвірки", часто на противагу ліберальним силам на Заході.
Те, що відбувається зараз, загрожує зламати цю побудовану Орбаном ідилію. Він не хоче посилення тих груп впливу, які борються за посилення ролі наднаціональних структур, особливо коли йдеться про питання війни та миру.
Так, не можна назвати позицію Угорщини "проросійською", оскільки це буде надмірним спрощенням. Проте не можна її назвати й "антиросійською", оскільки жодних додаткових різких кроків щодо Москви Будапешт не робить.
Позиція Угорщини — це егоїстичний прагматизм в умовах передвиборчої кампанії, яка реально впливає на риторику та рішення уряду, як це відбувається зараз у Франції.
І варто сказати, що його прагматична позиція працює. Виборцям вона подобається, і рейтинги партії "Фідес" зростають. Вони на 2% випереджають опозицію.
Й останнє.
Відмова Угорщини підтримувати ембарго на імпорт російських газу та нафти, а також на введення миротворців НАТО в Україну — це не лише позиція Будапешта й більше нікого. Не варто дурити.
Тут угорці висловлювали позицію цілої групи країн, яка так само не бажає / не може ні відмовитися від російських енергоносіїв, ні втягуватися у війну з РФ. Це і Німеччина, і Нідерланди, й Австрія, й Італія, і ще низка держав, які просто про це не говорили.