Як Кремль тисне на Єреван і чому загострення в Карабаху — не другий фронт проти РФ

"Війна в Україні запустила серйозні процеси, пов'язані не лише з реорганізацією нафтогазового ринку, а й із реконфігурацією регіонального балансу сил, даючи одним країнам шанс вирватися з колишніх залежностей, а іншим посилити свій вплив". Думка

франція, армія, нікол пашинян, емманюель макрон, прем'єр-міністр вірменії
Фото: Пресслужба прем'єр-міністра Вірменії | 10 березня прем'єр Вірменії Нікол Пашинян поїхав із важливим візитом до Франції

Щодо загострення в Нагірному Карабаху.

  • По-перше, Азербайджан справді зробив спробу ескалації вздовж лінії розмежування. Невелике загострення відбулося у двох селищах в Аскеранському районі. Але ніхто нічого не захоплював, суттєвих територіальних змін не було.
  • По-друге, це не пов'язано з бажанням азербайджанців "продавити фронт", оскільки російські миротворці поїхали до України. Їх виїхало всього близько кількох сотень, більше забрали з військової бази в Ґюмрі. Тож ні, це не спроба азербайджанців витіснити РФ "під шумок" війни в Україні.
  • По-третє, загострення з боку Азербайджану варто розглядати не як дію проти РФ, а ймовірніше навпаки, як цілком вигідну Москві спробу потиснути на Вірменію, яка відмовляється йти у фарватері позиції РФ щодо України.

Чи узгоджені дії Баку з Москвою, чи ні, це не має значення. Зараз невелике загострення в Карабаху, яке не загрожує позиціям РФ, цілком влаштовує Кремль у межах його кампанії тиску на Єреван.

З початку війни в Україні Вірменія перестала підтримувати РФ у їхньому позиціонуванні на міжнародній арені, зокрема, вже тричі в межах голосувань в ООН.

Важливо
Балканы готовы взорваться. Что подогревает сербский сепаратизм в Боснии и Герцеговине

Крім того, вірмени відмовляються надавати будь-яку військову допомогу Росії як "добровольцями", так і в межах ОДКБ. 10 березня прем'єр Вірменії поїхав із важливим візитом до Франції. А 24 березня авіакомпанія "Вірменія" призупинила всі рейси до Москви до 15 квітня через західні санкції.

Через це протягом останніх двох тижнів Росія почала поступово тиснути на Єреван, схиляючи його до поступок щодо українського питання, а також намагаючись загнати назад під свій контроль, щоб не давати іншим гравцям пробити "щілину" в їхній геополітичній периферії.

Спершу почалися перебої з постачанням газу, зокрема в Карабах. І ось зараз почалося акуратне продавлювання лінії зіткнення з боку Азербайджану.

Враховуючи, що 22 лютого Азербайджан і Росія підписали декларацію про союзницькі відносини, я не здивуюся, якщо це частина загальної гри або, як мінімум, дії, які не входять у серйозні розбіжності з інтересами одне одного.

Війна в Україні запустила серйозні процеси, пов'язані не лише з реорганізацією нафтогазового ринку, а й із реконфігурацією регіонального балансу сил, даючи одним країнам шанс вирватися з колишніх залежностей, а іншим посилити свій вплив

В цьому випадку, на мій погляд, ситуативні інтереси Азербайджану та РФ щодо Карабаху збігаються, як збігалися інтереси РФ та Туреччини під час війни у 2020 році, результат якої вони самі багато в чому й визначили для себе.