За спиною у США. Як Китай вирішує свої проблеми, поки Росія воює з Україною
"Китай завжди розглядав партнерство з РФ як ситуативне проти США, і таке, що не виходить на рівень конкретних регіонів. У Москві ж, очевидно, вирішили, що якщо КНР підтримали їхні торішні "претензії в галузі безпеки" до Заходу, то й у війні з Україною допоможуть". Думка.
Поки увага прикута до України, Китай підготував драфт угоди про військову співпрацю із Соломоновими островами, яку найближчим часом підпишуть.
Це все, що треба знати про політику Китаю у контексті України. Відвернення уваги США на європейському напрямку дозволяє Пекіну спокійно займатися поступовим посиленням своїх позицій у своєму регіоні.
Соломонові острови — це ключова територія вздовж "ланцюга островів", де Штати із союзниками мають намір побудувати геополітичний заслін проти Китаю. Минулого року на островах гойдали ситуацію з метою скинути по-китайськи налаштований уряд, але не вийшло.
Угода з КНР — це потенційний "пролом" у майбутній проамериканській лінії оборони. Тут Пекін тактично обійшов Австралію, яка не змогла підписати таку угоду із Соломоновими островами.
Ще один доказ того, що для Китаю війна в Україні — це не більше ніж елемент їхнього тривалого протистояння зі США, а не "зелене світло" на Russian-style лобові атаки.
Жодного "другого фронту" проти США на Тайвані Пекін відкривати не збирався, як на те чомусь сподівалися в Кремлі, вирішивши, що папір, який вони підписали із Сі на Олімпіаді, — це чи не військовий союз.
Китай завжди розглядав партнерство з РФ як ситуативне проти США і таке, що не виходить на рівень конкретних регіонів. У Москві ж, очевидно, вирішили, що якщо КНР підтримали їхні торішні "претензії в галузі безпеки" до Заходу, то й у війні з Україною допоможуть.
Насправді Китай підтримав лише те, що стосувалося тривалої гри в підрив західного світового порядку, що вже відбувається, і формування нового балансу сил, зокрема за допомогою Росії.
Але для початку Китаю необхідно убезпечити себе у власному регіоні, де в них купа невирішених питань, починаючи від балансу, що все ще не склався, навколо пост-американського Афганістану, М'янми після перевороту, і закінчуючи завершенням програм модернізації армії та економіки. На це все потрібен час.
А влазити в авантюри РФ у Китаї не хочуть. Все ж таки треба розуміти, що майбутнє модернізації економіки Китаю в Пекіні бачать у зв'язці із західними ринками, а не з Росією, яка мало що може запропонувати Китаю, крім ресурсів, що найближчим часом і станеться.
Ну а Соломонові острови... Я думаю, битва за них починається з новою силою. Угода з КНР — це майже те саме, що договір AUKUS, який продавили США минулого року.