Розділи
Матеріали

За спиною у США. Як Китай вирішує свої проблеми, поки Росія воює з Україною

"Китай завжди розглядав партнерство з РФ як ситуативне проти США, і таке, що не виходить на рівень конкретних регіонів. У Москві ж, очевидно, вирішили, що якщо КНР підтримали їхні торішні "претензії в галузі безпеки" до Заходу, то й у війні з Україною допоможуть". Думка.

Соломонові острови — це ключова територія вздовж "ланцюга островів", де Штати із союзниками хочуть побудувати заслін проти Китаю.

Поки увага прикута до України, Китай підготував драфт угоди про військову співпрацю із Соломоновими островами, яку найближчим часом підпишуть.

Це все, що треба знати про політику Китаю у контексті України. Відвернення уваги США на європейському напрямку дозволяє Пекіну спокійно займатися поступовим посиленням своїх позицій у своєму регіоні.

Соломонові острови — це ключова територія вздовж "ланцюга островів", де Штати із союзниками мають намір побудувати геополітичний заслін проти Китаю. Минулого року на островах гойдали ситуацію з метою скинути по-китайськи налаштований уряд, але не вийшло.

Угода з КНР — це потенційний "пролом" у майбутній проамериканській лінії оборони. Тут Пекін тактично обійшов Австралію, яка не змогла підписати таку угоду із Соломоновими островами.

Ще один доказ того, що для Китаю війна в Україні — це не більше ніж елемент їхнього тривалого протистояння зі США, а не "зелене світло" на Russian-style лобові атаки.

Жодного "другого фронту" проти США на Тайвані Пекін відкривати не збирався, як на те чомусь сподівалися в Кремлі, вирішивши, що папір, який вони підписали із Сі на Олімпіаді, — це чи не військовий союз.

Китай завжди розглядав партнерство з РФ як ситуативне проти США і таке, що не виходить на рівень конкретних регіонів. У Москві ж, очевидно, вирішили, що якщо КНР підтримали їхні торішні "претензії в галузі безпеки" до Заходу, то й у війні з Україною допоможуть.

Насправді Китай підтримав лише те, що стосувалося тривалої гри в підрив західного світового порядку, що вже відбувається, і формування нового балансу сил, зокрема за допомогою Росії.

Але для початку Китаю необхідно убезпечити себе у власному регіоні, де в них купа невирішених питань, починаючи від балансу, що все ще не склався, навколо пост-американського Афганістану, М'янми після перевороту, і закінчуючи завершенням програм модернізації армії та економіки. На це все потрібен час.

А влазити в авантюри РФ у Китаї не хочуть. Все ж таки треба розуміти, що майбутнє модернізації економіки Китаю в Пекіні бачать у зв'язці із західними ринками, а не з Росією, яка мало що може запропонувати Китаю, крім ресурсів, що найближчим часом і станеться.

Ну а Соломонові острови... Я думаю, битва за них починається з новою силою. Угода з КНР — це майже те саме, що договір AUKUS, який продавили США минулого року.

Джерело.