Картковий будиночок дефолту російських банків

Санкції Заходу вже призвели до дефолтів банків РФ у Євросоюзі. Першим про дефолт оголосила австрійська донька Ощадбанку РФ — Sberbank Europe AG. Ще 3 березня австрійська влада ввела тимчасову адміністрацію у цей банк і почала виплату гарантованих європейцям вкладів до 100 тис. євро. Також на початку березня Швейцарська Служба нагляду за фінансовими ринками повідомила про вживання захисних заходів щодо Sberbank (Switzerland) AG.

У другій декаді березня британські ЗМІ повідомляли про скорочення майже всього персоналу в дочірньому підрозділі банку VTB у Лондоні та переведення бізнесу VTB у Франкфурт. Тим часом, 1 квітня стало відомо про фактичне банкрутство банку Sberbank CIB (UK) Ltd у Лондоні. Під питанням залишається робота ще майже десяти дочірніх банків і компаній російських держбанків за кордоном, на кону також робота VTB у Німеччині та Газпромбанку на Кіпрі.

Тим часом, найпідступнішим фактором є вплив на всю банківську систему РФ відсоткового ризику. Адже на російському ринку працює багато спекулянтів, які люблять на ньому заробляти. А торгівля з клієнтами в кредит на ринку облігацій часто супроводжується побудовою РЕПО-пірамід всередині власних чи навіть клієнтських портфелів [угода РЕПО — короткострокова позика під заставу цінних паперів].

Перша жертва — інвестбанк "Універ-Капітал" — наприкінці березня звернувся до арбітражного суду із заявою про визнання банкрутом. Також сильно загралися з РЕПО-операціями російські Газэнергобанк, Центрокредит, Банк Держава, РЕСО-кредит, Меткомбанк, Алефбанк і ще кілька кредитних організацій. За відсутності запасу капіталу та ліквідності, їх незабаром може спіткати доля "Універ-Капіталу".

Другий важливий момент: приблизно 40% від усього обсягу кредитів в РФ видані банками за плаваючою відсотковою ставкою, яка здебільшого прив'язана до ставки Центробанку. Після її підвищення з 9,5% до 20%, той, хто платив за кредитом 15%, тепер заплатить 30%.

"Добра влада" знала про проблему і запропонувала розтягнути підвищення ставки до "ринкової" на пів року, окремо врегулювавши сегмент іпотеки. Але заходи пішли не за планом. Замість того, щоб закласти до бюджету компенсацію ставок, що виросли, законодавці залишили в бюджеті лише пільгові програми для населення і трохи для важливих галузей економіки. Решта відсоткового навантаження перекладена на банківський сектор. Це шлях до повільного, але впевненого колапсу.

Те, що за процентний ризик мають платити банки, не сподобалося російським банкірам, які почали писати обурені листи уряду. Один із таких "секретних листів" потрапив до рук журналістів. У ньому Греф (голова Ощадбанку РФ) та Костін (голова ВТБ) оцінили потенційні втрати Ощадбанку та ВТБ від участі в заходах держпідтримки економіки майже в 600 млрд рублів. До того ж, за оцінкою Банку Росії, збиток банківської системи в 2022 році становитиме від 3,5 до 5,8 трлн рублів без урахування негативної переоцінки цінних паперів у вигляді майже 2 трлн рублів.

Влада РФ не приховує, що чекає на банківську кризу. Комітет Держдуми з власності схвалив законопроєкт, який дозволяє Мінфіну на підставі окремих рішень уряду купувати коштом Фонду національного добробуту (ФНД) привілейовані акції кредитних організацій. Для цього навіть не потрібно буде отримувати згоду ЦБ РФ та Федеральної антимонопольної служби (ФАС).

Нагадаю, уряд уже використовував кошти ФНД для докапіталізації банків під час кризи 2008-2009 років, надавши їм субординовані облігації (суборди) через банк "ВЭБ" на 404 млрд рублів. У 2014 році, після запровадження західними країнами секторальних санкцій, держбанки конвертували ці суборди в привілейовані акції. Так, ВТБ отримав у капітал першого рівня 214 млрд рублів, Газпромбанк — 39,95 млрд рублів, банк РСХБ — 25 млрд рублів.

Сам ЦБ РФ був неодноразово помічений у допомозі банкам та іншим резидентам РФ в ухиленні від санкцій і розкриття інформації, яка може стимулювати кризові явища в банківському секторі.

• По-перше, ЦБ РФ дозволив власникам кредитних організацій не публікувати дані про структуру їхньої власності, але при цьому зобов'язав подавати їх до ЦБ.
• По-друге, ЦБ РФ відклав публікацію звітності кредитних організацій, що дозволить якийсь час приховувати від громадськості реальний стан справ у банківському секторі.

Занурюючись у нетрі російського фінсектору, що стагнує, я все більше задаюся питанням: "Чим росіяни, які працюють у фінсекторі РФ, не догодили своїм властям"? Можливо, влада РФ дуже не любить Україну, де громадяни живуть краще, ніж на 95% території РФ, а 91% населення хоче в ЄС і пишається тим, що вони українці. Але за що ж тоді влада Росії так не любить свій народ, прирікаючи його на злидні заради сумнівних територіальних вигод чи утисків іншої національності?