Потрібно чесно сказати, що буде бідність. Як результат війни, слабкості нашої економіки та популізму
"Чому тези "турбота про пенсіонерів", "роль профспілок" та "соціальна економіка" руйнують Україну, а економічне зростання можливе лише в умовах максимальних економічних свобод". Думка.
Європа дедалі більше стає неосоціалістичною. І за риторикою, і за політиками. Але входити в період неосоціалізму з розвиненим громадянським суспільством, стійкими та інклюзивними інститутами та сильною економікою легше. Польща, Чехія встигли провести ключові економічні реформи ще до входження до ЄС. Болгарія та (в постійних реформах суспільства) Угорщина не встигли.
Якщо Україна зараз обере шлях, який дедалі більше домінує у Верховній Раді, шлях, який відстоює Гетманців у своїх творах, інтерв'ю та діях, то Україна залишатиметься бідною країною з високою часткою держави в економіці, низьким рівнем життя та високим рівнем патерналізму.
Немає іншого шляху для України, крім того, щоб чесно сказати народу, що буде бідність. Як результат війни, слабкості нашої економіки та популізму. На кілька років нам доведеться скоротити державні витрати. Будуть нижчими соціальні стандарти.
Але ми повинні використовувати цей час для того, щоб:
- Суттєво переосмислити роль держави. Компактна держава-сервіс, все, що можливо — скрипти або аутсорсинг функцій. Перерозподіл публічних фінансів — не вище за 30% від ВВП. Тотальна дерегуляція, приватизація (за винятком елементів безпеки). Безпека — пріоритет, але разом із західними партнерами.
- Максимум свобод для бізнесу на 3 роки та чітка перспектива збереження позиції найвільнішої економіки після.
- Людина (точніше, домогосподарство) — в центрі опіки держави. Але це не означає, що держава забезпечує. Держава надає можливості: перенавчання, державне замовлення, соціальна робота (та інший аутсорсинг). Тобто людина повинна взяти на себе турботу про добробут сім'ї, її медичне забезпечення, освіту. А держава дбатиме лише про тих, хто не може себе забезпечити.
- Будувати нове. Нова інфраструктура міста, інститути, бізнес-моделі, виробництва. В кожній сфері пріоритет мають віддавати інноваційним підходам, винахідникам, проривним або, принаймні, сучасним рішенням. Ми більше не маємо права наздоганяти. Ми, як і з цінностями, Майданами, сміливістю — повинні стати лідерами світу в чинному фазовому переході.
Такі політично привабливі тези, як "турбота про пенсіонерів", "роль профспілок", "соціальна економіка", руйнівні для України, нашого суспільства та економіки.
Ми маємо чітко довести Заходу, чому і яка нам потрібна допомога (сильна капіталістична економіка поруч із Росією — у спільних інтересах), довести, як ми реалізуємо її некорумпованим способом.
А для цього план Модернізації України мають будувати спільно: Міжнародні партнери — Уряд України — бізнес України (як суб'єктивізована частина громадянського суспільства, яка відповідатиме за реалізацію плану).
Але головне сьогодні — це змінити панівну риторику та політику. Соціальні стандарти відбивають розвиток економіки. Спочатку економічне зростання — потім підвищення соціального рівня життя та надання державі великих соціальних функцій. А економічне зростання можливе лише за умов максимальних економічних свобод.