Принципи нової економічної політики. Навіщо в Україні знижувати податки
"Попри протидію людей, які не хочуть розбиратися або свідомо дискредитують ідею зниження податкового навантаження, діяти треба саме в цьому напрямі". Думка.
Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, хоче повернути перевірки бізнесу, який не постраждав від війни | Фото: economy.24tv.ua
Податкове навантаження має знижуватися. Навантаження! Але перерозподіл акцентів у податках може зіграти якраз стимулювальну функцію. Важливе завдання — дати людям стимул інвестувати. Відповідальність за добробут своїх домогосподарств вони мають взяти самі. Ось засадничі принципи економічної політики, які ми пропонуємо як Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України.
Ефективна держава
Зменшення частки держави в економіці шляхом дерегулювання, тотальна приватизація, зниження співвідношення публічних витрат до ВВП до 35% (мораторій на збільшення витрат на держапарат), створення стимулювального трудового, податкового і митного законодавства. Інноваційна ліберальна, проста та прозора податкова система.
Недоторканність приватної власності.
Нульова толерантність до корупції, чесні суди.
Незалежність та ефективність АМКУ, ФДМУ як основа антимонопольної та антиолігархічної політики. НАБУ, СБУ, ДБР та БЕБ без політичного впливу.
Ефективне поєднання ліберального та інституційного підходів, зокрема завдяки створенню гетерархічних, децентралізованих, інклюзивних адаптивних державних інституцій.
Проведення збалансованої монетарної, фіскальної, бюджетної та боргової політик.
Тотальна модернізація інфраструктури після війни, а не просто відновлення зруйнованої застарілої інфраструктури, енергетична ефективність нової інфраструктури.
Ліберальна інноваційна економіка
Створені умови для чесної конкуренції та кооперації бізнесу, залучення інвестицій та формування високого рівня довіри до держави. Рівні можливості для компаній різних масштабів та форм власності, а також індустрій, сфер, ринків. Державна політика максимальної лібералізації умов для розвитку підприємництва.
Розвиток людського потенціалу та виграшна позиція в конкуренції за таланти, зокрема мігрантів. Державні інвестиції в розвиток людського капіталу. Дерегуляція ринку праці: спрощення тимчасової та віддаленої зайнятості, скасування радянських вимог до документообігу, сервісний підхід до перевірок, свобода трудового договору та його положення за базовими гарантіями працівника.
Стимулювання розвитку інновацій та модернізації (зокрема діджиталізації) економіки з метою забезпечення конкурентоспроможності на глобальному ринку.
Безбар'єрний рух капіталу та випереджальний розвиток віртуальних активів.
Лібералізація зовнішньої торгівлі та сприяння вільній конкуренції у внутрішній торгівлі.
Приватизація, що залишає в державній власності обмежену кількість (до 10) державних підприємств.
Дерегуляція за принципом регуляторної гільйотини. Введення надалі правила "one in — one out", що дозволить обмежити надмірне нагромадження регуляторних актів у майбутньому.
Добробут громадян та можливості у світі
Можливість українцям самостійно дбати про добробут сім'ї. Держава бере на себе відповідальність лише за тих, хто не може піклуватися про себе, і не заважає іншим робити це самостійно.
Суб'єктність держави у визначенні напрямів економічного розвитку.
Цілеспрямований рух до членства в Європейському Союзі.
Стимулювання включення до глобальних мереж створення цінностей.