Бунт у Донецьку. Як 7 років тому в "ДНР" провели перший і останній антивоєнний мітинг (відео)

Що думають звичайні росіяни про війну — питання абсолютно безглузде, бо звичайні росіяни поки що не дуже думають, а тим більше відчувають. Думати почнуть, коли війна стане прямою загрозою їхньому життю.

Згадую, як це було в "ДНР" 2015-го. Ось перший і останній в історії "ДНР" протестний антивоєнний мітинг на головній площі Донецька. Люди несподівано зібралися та зажадали від Захарченка перестати стріляти з житлових районів міста, викликаючи вогонь на їхнє житло. Люди ще не бояться цієї влади, наївно вважаючи, що їй до них є справа. А ось одна бабця у відповідь на вимогу Захарченка назвати прізвище зухвало кидає: "Ага, щоб потім розстріляли?!"

Для так званої влади народний гнів став такою несподіванкою, що вони потім кілька тижнів шукали містом шпигунів та іноземних агентів, які нібито організували цей відчайдушний збір. Ніяк не могли повірити, що за півтора року війни вони просто довели до ручки навіть лояльну до себе ватну публіку.

Потім пачками пішли кримінальні справи за держзраду (вдумайтеся: держзраду "ДНР", цього непорозуміння, яке оплачував Кремль із грошей росіян), шпигунство, перехід на бік супротивника. Це вже було там у той час. При цьому в місті можна було сходити в театр на оперу, посидіти в ресторані або чеському барі, з "республіки" спокійно можна було виїхати в Україну та Росію. Але нормальне життя та його умови йшли звідти повільно, непомітно. Поки це не перетворилося на табір строго режиму, де відловлюють чоловіків, щоб послати на забій, а їхні дружини за анекдот про Пушиліну можуть отримати 15 років.

Але починалося все, як вірили в малих і великих поселеннях, не так однозначно. Ну, приблизно як зараз у великій Росії.

Джерело.