Путін має бути зупинений. Оскільки справжні мета Росії — лише війна
"Росія вдає готовність до припинення вогню. "Двері переговорів ніколи не зачинялися", — заявив минулого тижня представник Кремля. Але не варто обманюватися. Що б там не заявляли російські чиновники, пріоритетом Росії залишається війна. Вона й надалі прагне зруйнувати Україну та розколоти Захід". Думка.
Одеса, по якій за лічені години після підписання угоди про розблокування експорту зерна з південних портів України вдарили російські ракети, має розвіяти будь-яку наївність, якщо вона ще в когось залишилася.
Для Володимира Путіна припинення вогню зараз лише дозволить його виснаженій армії вторгнення взяти перерву, щоб згодом продовжити агресію. Правда в тому, що Путін не зупиниться, поки не буде зупинений. Тому заклики до припинення вогню, які лунають у Європі та Америці, абсолютно недоречні.
Зараз не час погоджуватися на невигідні пропозиції припинення вогню чи мирних угод. Натомість завдання полягає у тому, щоб завдати поразки Росії і позбавити її можливості знову нападати на будь-кого в осяжній перспективі. За умови подальшої тривкої та своєчасної підтримки Україна готова та здатна це зробити.
Нікому, крім Росії, не була потрібна ця війна, і жодна інша країна не прагне миру так, як Україна. Але тривкий, надійний мир — а не бомба уповільненої дії у вигляді замороженого конфлікту — він можливий лише після того, як Росія зазнає нищівної поразки на полі бою. Тому Україна має перемогти. Лише тоді Путін шукатиме миру, а не війни.
Не те щоби росіяни висували конкретні пропозиції щодо припинення вогню. Одного дня російський міністр закордонних справ заявляє, що його країна готова розширити географію воєнних цілей. Іншого дня він уже каже, що Москва готова вести переговори з Києвом "із ширшого кола питань". Наприкінці червня представник Путіна пропонує Україні прийняти російські ультиматуми та скласти зброю, щоб завершити війну. А вже минулого тижня заявляє, що Росія готова відновити переговори, але м'яч на боці України. Складно зробити однозначний висновок із цих розрізнених заяв. Зрозуміло одне: Росія не ставиться серйозно до завершення конфлікту.
Україна, США та наші європейські союзники повинні говорити з Путіним зрозумілою йому мовою: мовою сили. З практичного погляду це означає військове посилення України, пришвидшення постачання сучасної артилерії та броньованих машин, а також економічну підтримку, зокрема додаткову фінансову допомогу.
Санкції мають посилюватись, бити по російському експорту, блокувати російські банки й обмежувати доступ Росії до морських транспортних перевезень. Хто б не чіплявся до ціни таких кроків, альтернатива — більш знахабнілий Путін — набагато гірша.
Я глибоко вдячний Сполученим Штатам та особисто моєму другу та колезі держсекретарю Ентоні Блінкену, за всю безпекову та іншу допомогу, яку США надали Україні. Я не менш вдячний і всім нашим партнерам у Європі та світі, які стоять пліч-о-пліч з Україною у цей важкий час.
Водночас скажу відверто: військова допомога Україні — це не благодійність, а необхідна інвестиція у довгострокову безпеку Європи. Українська армія вийде з цього конфлікту, який є найбільшою наземною війною в Європі з 1945 року, однією з найсильніших військових потуг континенту.
Після того, як ми відіб'ємо російське вторгнення, українська армія продовжить віддано захищати безпеку та стабільність Європи, боронити демократію від будь-яких зазіхань авторитаризму.
Який би який скепсис не висловлювали з приводу санкцій — вони працюють, це доконаний факт. А те, що Росія намагається всіма способами їх позбутися, навіть пропонуючи розміняти морську блокаду українських портів на зняття санкцій, є найкращим свідченням їхньої ефективності.
Намагаючись завдати шкоди добробуту європейців та американців, Путін використовує енергетику та продовольство як зброю, цілеспрямовано накручує світові ціни. Посилення санкцій, що обмежують здатність Росії продовжувати війну, це найкращий спосіб покінчити з такими його діями.
За підтримки світу Україна вже стабілізувала лінію фронту та готується до повернення контролю над територіями, які досі перебувають під окупацією Росії, насамперед на стратегічно важливому півдні.
Справді, ми втратили низку позицій на Луганщині через приголомшливу перевагу Росії в артилерії. Але нині ми поступово та впевнено вирівнюємо цей баланс завдяки важкій зброї, яку надають США й інші партнери. У попередні тижні Росія не змогла отримати жодних суттєвих територіальних надбань. Ми прагнемо переломити ситуацію на свою користь і вичавлювати російські війська з нашої землі.
У цьому контексті, Україна закликає партнерів посилювати підтримку та відкидати фейкові "мирні ініціативи" з боку Росії. Ми також закликаємо не звертати увагу на наратив про так звану "втому від війни", який підживлює російська пропаганда. Всяка війна втомлює, але ми маємо бути витривалими. Ціна поразки — знищена Україна, розколотий Захід і знахабніла Росія — занадто велика, щоб заохочувати такий сценарій.
Переклад focus.ua