На межі ядерної катастрофи. Що відбувається на фронті та чи буде ядерний удар
"Війна Росії проти України розвивається точно за сценарієм Карибської кризи. Але якщо в Хрущова вистачило розуму відступити і піти на компроміс, Путін йтиме до кінця". Думка.
На місці західних журналістів, яких хвилює апокаліпсис, я б поставив кремлівському фюрерку питання: чи вважає він Микиту Хрущова слабаком або відповідальним політичним діячем?
Відповідь (навіть просто реакція на запитання) багато б для Заходу прояснила. Тому що під час Карибської кризи, яка поставила світ на межу ядерної катастрофи, у Хрущова вистачило розуму відступити і знайти компромісне рішення. Хоча дехто підштовхував до війни зі США, Мао Цзедун, наприклад.
Загалом події, пов'язані з варварською війною недоімперії проти України, яка закономірно переростає у світову кризу, стрімко прискорилися. Якщо раніше я вважав, що все викристалізується не раніше середини наступного року, то тепер розклад може стати очевидним наприкінці цього, коли всі учасники подій, враховуючи фюрерка, остаточно зрозуміють, і почнеться найважливіше та найдраматичніше.
Але поки що на фронті — важкі позиційні бої. На Донбасі наші грамотно і неквапливо оточують Лиман — важливий опорний пункт в обороні супротивника, чекаємо звідти на добрі новини. Там же на Донбасі, але на Бахмутському напрямку, ворог постійно здійснює спроби наступу, наші відбивають атаки. Частина населених пунктів на цьому напрямі перетворилася на якийсь обмінний фонд — із боями переходять від однієї сторони до іншої і назад. Впевнений, що останній перехід буде на нашу користь.
На херсонському напрямку — переважно артилерійські обстріли. ЗСУ повільно й уперто просуваються вперед, завдання прориву фронту нашим командуванням поки що не ставиться.
Ворог продовжує обстрілювати наші міста всіма видами зброї, тероризує Одесу і не тільки іранськими "Шахідами 136". Але цих безпілотників збили вже півтора десятки, немає сумнівів, що жодного перелому на фронті вони не створять.
Коментувати убогий фарс під назвою "референдуми" не бачу сенсу. Чесно не зрозумію, заради кого Кремль намагається, імітуючи "волевиявлення"? Невже визнання псевдореферендумів Північною Кореєю Путіну настільки важливе? Важко уявити, але він дрібніє просто на очах.
Могилізацію в недоімперії теж коментувати поки не хочу. Але з протилежної причини: її треба осмислити. Тому що ідіотизм настільки зашкалює, що це вразило навіть мене, який багато чував про мобілізаційну армійську систему РФ, яка згнила ще при "совку".
Ось не думав, що там повістки будуть розсилати п'ятдесятирічним інвалідам і дівчатам-педіатрам двадцяти п'яти років від народження. І що розлючені дагестанські жінки почнуть ганяти мобілізаторів по вулицях. А серед військкомів з’являться перші розстріляні. І це ще до перших похоронок на призовників!
Зрозуміло, що все пішло не так, якщо військкомів уже на третій день зібрали у Москві для зняття стружки. А частину з них одразу поміняли. І заступника по тилу всієї армії РФ заразом. Вже безперечно, що дебільна могилізація стане одним із чинників краху Кремля, разом із військовою поразкою в Україні.
Про загрозу ядерної війни сформулюю так: якщо на нас напала ядерна країна на чолі з маніяком, одержимим місією, то рисĸ застосування ЯО апріорі існує.
Але поки фюрерок плекає надію закидати нас гарматним м'ясом і таки пройти парадом по Хрещатику, то цей ризик мінімальний. Він зростатиме в міру усвідомлення Путіним поразки та краху всього свого життя. Але й у цьому випадку Путін не має можливості одноосібно реалізувати рішення про ядерну атаку.
Застосування ЯО — хоч стратегічного, хоч тактичного — це складний організаційно-технологічний процес, у якому передбачено захист від дурня і від маніяка. Цей процес неможливо приховати. Відповідно, США вже попередили РФ, що за перших ознак підготовки удару з боку недоімперії вони запустять свої заходи — як превентивного характеру, так і характеру у відповідь.
Поки що жодних дій щодо ЯО недоімперія не робить. А на неконтрольоване слововиверження звідти не варто звертати уваги.
На жаль, все розвивається точно за сценарієм Карибської кризи. І якщо я починав з аналогії, то нею і завершу: на відміну від Гітлера, Путін, програвши війну, не накладе на себе руки. Навколишніх отруїть, а себе в останній момент пошкодує. Тож з обнуленням йому доведеться допомагати.