Ліз Трасс пішла у відставку. Що буде з Великобританією
"Іронічно, що Елізабет Трасс та Борис Джонсон по суті стали жертвами відкладених ефектів Brexit, який вони просували до самого кінця, але який потрапив на дуже невдалий час, і не дав того, на що всі розраховували. Пандемія COVID-19, наслідки війни в Україні, енергетична криза та ефекти Бориса Джонсона стали завершальними ударами.
Ну що ж, Елізабет Трасс пішла у відставку. З рейтингом 12%, бунтівною партією, фінансовою кризою, відкритим конфліктом з Банком Англії та міністрами, які один за одним йдуть у далечінь. Десь на задньому плані має сміятися Борис Джонсон, людина, завдяки якій вона стала прем'єркою і частково через спадок якої її кабінет звалився.
Ця відставка не була такою драматичною, як у Терези Мей, чи такою фантасмагоричною, як у Джонсона. Все сталося очікувано та швидко, удар був сильним та важким. Проте збитків партії завдано колосальних. Після Джонсона та Трасс консерватори втратили значну частину підтримки населення навіть у своїх електоральних фортець.
Якби вибори відбулися зараз, консерватори втратили б до 70% своїх місць у парламенті. У цьому полягає політична трагедія моменту.
Найближчим часом або оголосять вибори, або партія знову обере прем'єра, готового зайти на другий раунд і спробувати провести цей корабель через шторм майбутньої зими, фінансових негараздів та економічної кризи.
Перший варіант поганий тим, що проводити вибори перед початком зимового періоду в розпал війни в Європі — це, м'яко кажучи, не вдалий час. З іншого боку, є шанс перезапустити систему та відповісти на запит електорату.
Другий варіант поганий тим, що не гарантує виходу з кризи, тому що у будь-якому випадку Британію треба вести через зиму і проводити хоч якусь шокову терапію для розв'язання економічних проблем. А отже, будь-який новий лідер партії та прем'єр-міністр стартуватиме у вкрай складному та політично токсичному середовищі на мінімалках і з розмитим екраном, так би мовити. З іншого боку, у разі успіху консерватори можуть відіграти втрачені позиції до виборів 2024 року.
Іронічно, що Елізабет Трасс і Борис Джонсон, по суті, стали жертвами відкладених ефектів Brexit, який вони просували до самого кінця, але який потрапив на дуже невдалий час, і не дав того, на що всі розраховували. Пандемія COVID-19, наслідки війни в Україні, енергетична криза та ефекти Бориса Джонсона стали завершальними ударами.