Чому я так не люблю російських лібералів та демократів
"Ні Україні, ні Європі псевдоліберали та псевдодемократи не цікаві та не корисні. Вони лише розтягують війну, створюючи ілюзію, що наступник Путіна буде кращим. Але давайте без ілюзій. Наші союзники всередині Росії — не російські ліберали та демократи, а національно-визвольні рухи пригноблених народів". Думка.
Ліберал і демократ — це людина, яка ставить цінності громадянських прав і свобод вище за інші цінності. І першим таким правом, згідно з Міжнародним пактом ООН, є право народів на самовизначення. Якщо російський ліберал і демократ не визнає права народів на самовизначення, це означає, що він визнає наявність суб'єкта, який краще за ці народи знає, що їм потрібно для щастя, або який має право визначати життя людей, попри їхні питомі інтереси.
Таким суб'єктом є російська держава. Отже, для такого російського ліберала і демократа цінність держави вища за цінність прав і свобод. Тобто зовсім він не ліберал і не демократ, а просто імператор, такий самий, як Путін. І відрізняє його від вірного путінця лише бажання, щоб на троні був інший Путін натомість.
Ні Україні, ні Європі, ні поневоленим народам імперії такий псевдоліберал і псевдодемократ нічим не цікавий і нічим не корисний. Він тільки розтягує війну та страждання, створюючи помилкову ілюзію, що наступник Путіна буде кращим, і тоді все налагодиться. Але імперія вже не налагодиться. Ніколи. Тож давайте без ілюзій. Наші союзники всередині Росії — не російські ліберали та демократи, а національно-визвольні рухи пригноблених народів.