Креветки по-сінгапурськи. Військово-політична стратегія Сінгапуру від Лі Куан Ю до наших днів
"Стратегія "креветки" вже не актуальна для Сінгапуру — холодна війна давно закінчилася. Зараз місто-держава слідує за стратегією, названою на честь іншого мешканця морських просторів — стратегії "дельфіна", ототожнюючи Сінгапур із цією спритною твариною, що володіє інтелектом і швидкими рефлексами". Думка політологині.
"У світі, де велика риба харчується дрібною рибою, а дрібна — креветками, Сінгапур має стати отруйною креветкою", — сказав колишній прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю в знаменитій промові 1966 року. Позбавлений союзників і оточений вороже налаштованими сусідами (Індонезією та Малайзією) у розпал холодної війни, Лі Куан Ю закликав до стійкості й упевненості у своїх силах перед небезпекою.
Креветка може бути маленькою, але її отрута — загроза для великої риби в океані, тому велика риба не стане її їсти. Саме так, будучи отруйною креветкою, маленький Сінгапур мав співіснувати з великими державами, на переконання Лі Куан Ю.
Іншими словами "отруйна креветка" — військово-політична стратегія Сінгапуру часів холодної війни, яка передбачала нарощування бойової могутності щоб вжалити будь-яку велику рибу, яка б ризикнула атакувати Сінгапур. Не лише збільшення імпорту озброєнь, а й розвиток власного військово-промислового комплексу. Особливо на тлі виведення британських військ із Сінгапуру, оскільки Британія мала намір скоротити присутність у регіоні "на схід від Суеца". Сінгапур стояв перед проблемою створення обороноздатності практично з нуля.
Протягом десятиліть оборонний бюджет Сінгапуру був одним із найбільших в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. 2021 року оборонний бюджет Сінгапуру становив $11,5 млрд — майже втричі більше, ніж у його найближчого сусіда Малайзії, і на 25%, ніж в Індонезії.
В арсеналі збройних сил Сінгапуру (SAF) переважає американська, ізраїльська та західноєвропейська техніка. У ВПС більше бойових літаків, ніж у великих країнах, таких як Малайзія, Таїланд, Швейцарія, Бельгія або Канада. Сінгапур також є першою країною в Південно-Східній Азії, яка придбала американський ударний винищувач F-35B.
ВМС Сінгапуру мають фрегати й підводні човни-невидимки, адаптовані для роботи в теплих, неглибоких і шумних водах.
Сінгапур розвиває власне виробництво озброєнь. Управління оборонних технологій і ресурсів при Міністерстві оборони Сінгапуру у співпраці з ST Engineering (Singapore Technologies Engineering Ltd) розробили, наприклад, штурмову гвинтівку SAR21, всюдихід BRONCO (100 одиниць продано у Великобританію), бронетранспортер Terrex (використовується Корпусом морської піхоти США), бойові броньовані машини, дрони та гаубиці. Сінгапур незмінно входить до 30 провідних країн світу з експорту озброєнь за загальним обсягом.
Стратегія "креветки" вже не є актуальною для Сінгапуру — холодна війна давно закінчилася. Зараз місто-держава дотримується стратегії, названої на честь іншого мешканця морських просторів — стратегії "дельфіна", ототожнюючи Сінгапур із цією спритною твариною, яка володіє інтелектом і швидкими рефлексами. Дельфіни доброзичливі, але все ж таки можуть убити в разі небезпеки. У разі зіткнення Сінгапур має намір боротися швидко та рішуче, щоб уникнути затягування конфлікту.