З чого розпочнеться масштабне визволення Луганської області
"Російські окупанти гарячково намагаються наситити Луганщину своїми підрозділами для утримання захоплених територій. Але хіба не такий сценарій ми бачили на Харківщині, а також правобережній Херсонщині? Допомогло? Ні, і не допоможе". Думка.
Я дуже часто у своїх нотатках та коментарях зазначав, що звільнення Луганщини мені бачиться за сценарієм Харківщини. Щоправда, зі своєю специфікою. Наприклад, на Харківщині більше лісових масивів, а на Луганщині за рядом перспективних напрямків для контрнаступу переважають болота.
В іншому ці плацдарми, як для великої та різноманітної України, як однояйцеві близнюки. Але близнюками вони стали і за діями російських окупантів, які абсолютно не змінили своїх звичок у будь-якій незрозумілій ситуації все затикати м'ясом, не включаючи мізки.
Наприклад, російські окупаційні війська зараз інтенсивно намагаються наситити локацію мінометними батареями, приписаними до 252 та 752 МСП. Також на лінію зіткнення загнали свіжу і, що важливо, відносно укомплектовану БТГр зі складу 35 МСБр 41 ОВА. Насичення продовжується, але…
Але на сьогодні відрізок траси Р-66 Сватове — Кремінна знаходиться під повним вогневим контролем ЗСУ, а в низці локацій є фізична присутність добре навчених, але не багатослівних і тихих хлопців. Тобто транспортне сполучення тут неможливе.
Зі свого боку, північний відрізок траси Троїцьке — Сватове поки лише потрапляє під вогневий контроль, але про фізичну присутність не йдеться, хоча такі зухвалі спроби робилися. Саме цей відрізок дуже важливий, адже він є артерією з логістичної Росії.
А тепер згадуємо артерію на Харківщині Вовчанськ – Великий Бурлук – Куп'янськ – Ізюм. Поступальний вогневий контроль, а згодом перерізання траси стали вирішальними під час контрнаступу в Харківській області. І це при тому, що в Ізюмі концентрувалося багато біомаси.
Тобто накопичуй — не накопичуй, а як логістика відпадає, то залишається лише тікати. І у разі Луганщини тікати окупантам доведеться аж до Старобільська, оскільки адекватних ліній оборони у РВВ на цьому відрізку немає.
Проте на сьогоднішні для реалізації цього сценарію не вистачає дрібних деталей.
Російське командування, обмежене на Луганщині артилерією, що зазнає дефіциту БК, що поступово втрачає контроль над логістикою, затикає дірки піхотою, позбавленої повноцінної системи управління та матеріально-технічного забезпечення. Нічого не навчаються. Адже якби вчилися, то вже бігли б.