Розділи
Матеріали

Achtung, Panzer! Як зміниться розклад сил після постачання танків Abrams і Leopard-2

"Американці дають Україні батальйон M1A2 Abrams під ключ — не просто 31 машину, а й 8 БРЕМ, заправники, водовози, майстерні на базі БТР, медичні "Хамві". Стратегія НАТО очевидна — середній український танк має технічно перевищувати середній російський. Коли з одного сторони буде "Лео-2А4" або PT-91 Twardy, а з іншого — лисий Т-62, воювати стане простіше і це вбереже чимало крові піхоти". Думка.

Фото: site.ua | США дають батальйон M1A2 Abrams під ключ — не просто 31 танк, але 8 БРЕМ, заправники, водовози, майстерні, медичні "Хамві"

Узгодження щодо постачання в Україну сучасних західних танків означає багато розв'язаних практичних питань за лаштунками. Наприклад, навчання — командир танка в США навчається зазвичай до 20 тижнів (він чергує всі позиції екіпажу, це називається "базовий курс бронетехніки"), мехвод і навідник — 6 — 9 тижнів. До того ж є всякі вузькі спеціальності, той самий майстер-навідник в американській армії, що є помічником комроти у всіх питаннях стрільб, два офіцери в управлінні, спеціаліст з ремонту систем танка Абрамс і т.д.

Щоб рота працювала, як єдине ціле, треба здорово постаратися на полігоні та у навчальному класі, а потім усі ці роти чекає на злагодження у складі батальйону та бригади.

Крім того, ланцюжок — аварійний танк, БРЕМ, тил батальйону, збірний пункт аварійних машин, заводський ремонт — також потребує і постачання техніки, і навчання вузьких фахівців. Наприклад, на роту M1A2 Abrams найчастіше йде 2 БРЕМ M88A2 IRV "Геркулес" плюс група польового обслуговування.

У тилу батальйону вже необхідна рухлива майстерня з краном, здатна зняти танковий двигун, важкі евакуатори (M984A4 HEMTT у разі армії США) та підготовлені люди — включаючи сержантів мотористів та механіків — це спеціальності, які не випікаються як свіжі пончики. Бо специфіка танка така, що він регулярно рватиметься на мінах, втрачати ковзанки та гусениці, навісне обладнання та оптику, потребуватиме заміни динамічного захисту та антен — щось із цього можна зробити в полі, щось — лише в умовах заводу, Проте фахівці та евакуатори необхідні в обох випадках.

Крім цього, потрібні трали, здатні перевозити 63-тонні "Леопарди 2А6" або 70-тонні "Челленджери-2" — те, що Німеччина передає 76 тягачів і напівпричепи до них, це лише початок.

Якщо коаліція планує до постачання понад трьох батальйонів танків західного виробництва тільки до весни, нарощуючи подальші зусилля з передачі — тягачі з тралами будуть важливими, як і постачання снарядів, матриць для тепловізорів, навісних комплектів броні і т. д. Тому що від них Вкрай залежить перекидання від залізничних станцій і назад, виведення на деплоймент, збереження моторесурсу техніки і особливо заводський ремонт.

Звичайно, бо ремонт танків одразу освоїти не вийде, як не вдалося відремонтувати САУ — ті ж "Краби" возять до Польщі на завод-виробник, PzH 2000 — до країн Балтії, Німеччини та нової ремонтної бази в Словаччині. Тому така важлива коаліція країн-експлуатантів тих самих "Леопардів-2" — це навчання українських рембатів, запасні частини, потужності для середнього ремонту, напрацювання з модернізації, обмін досвідом груп польового обслуговування.

І досвід Туреччини, і Польщі буде для нас у цьому плані безцінним: поляки переходили з експортних Т-72, а турки намагалися модернізувати свої ОБТ, незважаючи на відмову Берліна у допомозі. Терміни поставки більшості "Лео-2" — березень — травень 2023. Частина з них буде передостанньою модифікацією Leopard 2 A6 (це німецька рота + 2 БРЕМ), голландці готові поставити нам усі 18 орендованих у Берліна 2А6. Частина А4-А5 — поляки, іспанці, норвежці, португальці, канадці і т.д.

Важливою є коаліція країн-експлуатантів Leopard-2 — це навчання українських рембатів, запасні частини, потужності для середнього ремонту, напрацювання з модернізації, обмін досвідом груп польового обслуговування
Фото: site.ua

Американці виставляють батальйон M1A2 Abrams під ключ — не просто 31 машину, а й 8 БРЕМ, заправники, водовози, майстерні на базі БТР, медичні "Хамві". Це експортна версія — без багатошарової броні з збідненого урану, звичайна практика, такі ж отримували поляки, саудити та австралійці, тож доведеться почекати, цілком можливо, до літа, доки зроблять версію з керамічними вставками.

Чому назріло масове постачання танків західного виробництва?

Запаси Східної Європи не нескінченні, особливо щодо тилу — і бойові пошкодження танків ЗСУ; і кілька сотень захоплених російських машин (540, на секунду — це більше, ніж стройових танків у Британії та Німеччині); та постачання Чехії, Словаччини та Польщі; висмоктують ремкомплекти, запчастини та ресурс двигунів, як пилосос.

РФ мобілізувала понад пів мільйона людей, частина їх кинула на лінію, частина провела через базову підготовку.

Тепер просочуватися крізь батальйон капітана Фурдуя зі 120 людьми штату, робити рейди на "Хамві" і перетискати в суто піхотних сутичках патрулів буде складніше — росіяни теж посилюють піхотний ланцюг, насичують його ПТРК і гранатометами, вчать піхотному.

Часи "цар-колон" з боку ворога пішли — супротивник широко використовує малі групи, дрони-камікадзе, штурмовиків, які непогано підготовлені, як і раніше, має перевагу в повітрі та числі артилерії на кілометр фронту.

У цих умовах, щоб не втягуватися в позиційні бої, а проткнути лінію опорників і вийти на оперативний простір, просто потрібні механізовані частини. Одночасне постачання сотень БМП і БТР, САУ та танків із Заходу говорить про те, що там тримають руку на пульсі наших потреб. Бо це кілька механізованих та танкових бригад.

Т-62 та лисі Т-72 М, які масово знімає зі зберігання РФ, просто вимикаються з гри з появою західних танків. Навіть сучасні снаряди типу "Свинець 1\2" не пробивають у лобову проєкцію Leopard 2 A6 і M1A2 Abrams, не кажучи вже про більш давні "Манго" та інші "Шпильки".

Лео A6 з екранами та багатошаровою комбінованою бронею тримає до 800 мм підкаліберного снаряда, його ж снаряди DM 53 із сегментованим осердям пробивають "Контакт-5" та лобові деталі вежі Т-72Б3 та Т-90А.

Чи зможе кремлівський режим швидко розгорнути в умовах санкцій масове виробництво сучасних оперних снарядів із вольфрамовими вкладишами чи з пенетраторами із збідненого урану для сотень танків, знятих із консервації? Далеко не факт.

Взагалі, західна доктрина з ручним заряджанням (коли вольфрамовий або стрижень із збідненого урану глибоко втоплений в унітарний снаряд і за рахунок довжини та якості сплавів пробиває далі) у танкових боях виглядає краще. Бо автомат, який надсилає стрижень і заряд окремо, завжди видаватиме швидкість вогню повільніше, ніж перші кілька пострілів у рук, що заряджають, плюс обмеження по довжині і масі "лому" дуже сильно зменшують пробиття.

Звичайно, західні танки — це не зброя, яка змінює правила гри. Саудити мали 450 M1A2 Abrams під час війни в Ємені — новітньої на той час у них модифікації SEPv2.У битві за село Куамар вони нахопили радянських "Конкурсів" у борти, а під час спроби евакуації втратили ще й БРЕМ.

Воює не залізо, воюють люди, і підготовка зокрема офіцерів управління роти та батальйону буде набагато важливішою, ніж просто постачання танків.

Але загалом у західної бронетехніки краще СКВ; вона оснащена тактичними екранами, де кожен командир танка може завдати обстановки, навести артилерію, запросити польовий ремонт та боєприпаси; машини мають камери з круговим оглядом, тепловізорами у кожного члена екіпажу, цифровими раціями.

І "Лео-2", і "Челленджер-2", і "Абрамс" бачать далі за однокласників у РФ, пробивають далі, стріляють точніше завдяки СКВ, можуть застосовувати HEAT снаряди, що ефективні як по піхоті, вогневих точках або укріплених будівлях, так і по техніці.

На початок війни у Сил оборони було 800+ танків, втрачено через всі причини понад 400, але частина з них залишилася на полі бою, що ми контролюємо, там можливий ремонт.

Україна захопила понад 500 російських машин, частина з них була і буде повернута до ладу — 30-40 відсотків точно. Частина танків партнерів, поставлених до цього (македонські, словенські, чеські) пішли як донори частин або самі потребують модернізації, але там їх було більше трьох сотень штук.

Тому за будь-якого розкладу — 340 західних "Лео-2", "Челленджер-2" та модернізованих експортних Т-72М — це дуже серйозно, стратегічного рівня поставки, добра третина від того, що ми маємо. Сьогодні Україна отримує танки швидше, ніж їх втрачає.

РФ же використовує Т-90С (експортні танки для Індії та Алжиру), знімає зі зберігання Т-62 — має явні проблеми з виробництвом, тих же Т-72Б3 втрачено не менше половини вироблених аж з 2011 року.

Довгострокова стратегія НАТО, в принципі, є очевидною — поступово середній український танк має технічно перевершувати середній російський. Коли з одного боку буде "Лео-2А4" або PT-91 Twardy, а з іншого — лисий Т-62, спішно обліплений "Контактом", воювати стане простіше і це вбереже чимало крові піхоти.

Ну і одна справа — 54 "Лео-2 А4", що стоять на зберіганні в Іспанії, а інша — сотні M1A2 Abrams на зберіганні у США. Притому, що США, створивши коаліцію, ще не залізли в скарбничку — це програма з Ініціативи сприяння безпеці України, переробка 31 танка, що стоять на зберіганні, з приблизно 3500 М1А2 і М1А1 з урановими панелями.

Те, що у Вашингтоні вміють рахувати гроші платників податків і наполягають, щоб Європа з багатовекторністю, російським газом та вічним небажанням розщедрюватися на оборону має сама вирішувати свої проблеми, не означає, що американці не зможуть швидко наростити допомогу Україні.

Крім того, це явний меседж Кремлю — нічого у Києва не закінчиться, ніхто ні від кого не втомився, ніхто ще нічого не починав у плані поставок, ставка робиться на військове вирішення проблеми, а не на поступки та бажання почути образи кремлівських божевільних часів розпаду СРСР.

Джерело