Мировая линия раскола: как война в Украине разделила мир и кто на чьей стороне

Можна стверджувати, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну поділило світ, що внаслідок цього запроваджено санкції. Однак цей спрощений погляд навряд чи відповідає дійсності. Світ не може розділити одна подія, одне вторгнення чи рік. Навіть якщо агресор і санкційна ціль — одна з найбільших економік світу, яка має активність і взаємозалежність на всіх континентах.

Але, безперечно, саме російське вторгнення оголило цей розкол, його глибину, поставивши країни перед вибором, який вони не хотіли б робити.

Москва, кинувши виклик світовому порядку, перевела в гостру стадію хронічне непорозуміння між різними частинами світу, яке до 24 лютого було дещо неприємним, але цілком прийнятним для життя й розвитку. Використовуючи широкі можливості спроєктованої ще за радянських часів пропагандистської машини, Росія не без участі Пекіна вставляла "ніж" у кожну лінію розколу, чи-то апартеїд африканських народів, чи вторгнення США в Ірак на Близькому Сході, щоб не дати їм зажити і, навпаки, збільшити їх до рівня неможливості подолання без значних жертв.

Для Росії розколотий світ — обов'язкова передумова для утвердження лідерських позицій на європейському континенті, які потрібні російській еліті, щоб зберегти корупційний статус-кво та заморозити розвиток світу, за яким вона не встигає через ту саму корупцію. Розділений світ дозволяє Росії обходити санкції, уникати покарання за міжнародні злочини та продовжувати газлайтинг. Це те, без чого Росія давно програла б, а разом із нею й інші некрократичні режими, що роз'їдають життя мільйонів на різних континентах.

У гру про розділений світ можна грати лише вдвох. Саме тому Москва приділяє так багато уваги антизахідній пропаганді, піднімаючи найвіддаленіші сторінки світової історії. Використовуючи трагічне минуле народів, Росія маніпулює, обманює, спотворює, нав'язуючи їм нові нещастя заради власних егоїстичних інтересів.

Поляризований світ для деяких може здаватися життєздатним, але це ілюзія. Коли планета стоїть на порозі космічних воєн, які загострюються нездатністю країн досягти домовленостей щодо розподілу космічних ресурсів і випробування космічної зброї. У період, коли кількість ядерної зброї у світі збільшується, а не навпаки, застосування зброї масового знищення залишається на столі, і щомісяця лунають ядерні брязкання з Москви. Навряд чи ми можемо сумніватися, що поляризований світ може призвести до світової війни і, як наслідок, до самознищення людства.

І якщо для Росії це цілком прийнятний сценарій у парадигмі "навіщо нам світ, якщо в ньому немає Росії", то решта світу має будувати свою стратегію, балансуючи між неприпустимістю знищення Росією світового порядку з одного боку й уникнення поляризації та світового протистояння — з іншого.

Україна, маючи довіру та підтримку на всіх континентах, представляючи символ цінностей у міжнародній політиці, може відігравати роль головного об'єднувального фактора для світу. Це надскладний виклик для українських дипломатів у кожній країні: від Пакистану до Індії, від Ізраїлю до Іраку, від Тайваню до Таїланду зрозуміти, знайти потрібні слова, рішення й дії, виявити вразливість і допомогти посилити.

Минув рік, але голос України почав лунати ще голосніше. Нас слухають і чують. Ми маємо стілець за кожним міжнародним столом. Ми несемо те, що поєднує світ, попри різниці. Саме час для нас усвідомити свою важливу місію. Посилити дипломатичний сектор, закотити рукави та зробити те, що наблизить нашу перемогу та мир, — на противагу російсько-китайській стратегії розколу, поєднати світ, відволікаючи небезпечну загрозу цієї епохи.