Хитрый "мирный план" Китая. Почему Россия обрадовалась предложению КНР и что нужно Путину

Оприлюднення китайським зовнішньополітичним відомством "мирного плану", який нібито має допомогти припиненню війни в Україні, викликало здебільшого скептичні коментарі. Помічник президента США Джейк Салліван заявив, що Китай взагалі міг би обмежитися одним пунктом свого мирного плану (із запропонованих 12), тобто повагою до суверенітету.

"Україна не нападала на Росію, НАТО не нападало на Росію, США не нападали на Росію. Цю війну розпочав Путін", — зазначив Джейк Салліван. Також досить різко висловилася і керівниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка зазначила, що "безмежна дружба" Китаю з Росією ставить під сумнів серйозність китайських пропозицій, пише Віталій Портников для Радіо.Свобода.

А президент України Володимир Зеленський на своїй пресконференції, присвяченій річниці початку "великої війни", зазначив, що оприлюднений у Пекіні документ не схожий на мирний план, але нагадує демонстрацію роздумів. І це при тому, що Зеленський, як і раніше, розраховує на можливість переговорів із главою КНР Сі Цзіньпіном.

Пекін навіть не намагається дати оцінку діям Росії

І все ж чому китайський мирний план зовсім не відправна точка для переговорів? А тому, що цей план зрівнює агресора і жертву. У Пекіні навіть не намагаються дати оцінку діям Росії на українській території та пояснити, як переговорний процес може призвести до припинення війни та відновлення територіальної цілісності України.

У плані є пункти, які можуть допомогти не в припиненні, а в продовженні війни. Це насамперед ідея про необхідність скасування так званих "односторонніх санкцій". У КНР вважають, що санкції можуть вводитися лише за рішенням Радбезу ООН. Але ця пропозиція робить постійних членів Радбезу, включно з Росією і самим Китаєм, фактично непідсудними і невразливими для будь-якого економічного впливу.

І тут дуже просте питання: якщо уявити, що з цією китайською пропозицією погодяться і всі санкції проти Росії будуть скасовані, чи це означає, що війну буде припинено? Ні, швидше за все, вона продовжиться з новою силою.

Ще одна важлива пропозиція Китаю — пропозиція не про мир, а про перемир'я, про припинення вогню без попередніх умов, теж скоріше відповідає інтересам Росії, ніж України. Адже це російські війська на українській землі, а не українські на російській. Припинення вогню без попередніх умов дає Росії очевидну можливість зафіксувати свої територіальні "надбання", зміцнити лінії оборони, підготуватися до нової мобілізації та оснащення військ технікою. Перемир'я – не мир, а можливість продовження війни вже найближчим часом.

Чи означає це, що в китайських пропозиціях немає нічого, до чого варто було б придивитися? Звичайно, як і в будь-якому документі, у китайських пропозиціях слід шукати те, що справді цікавить Пекін.

Про прагнення створити гарантії, що унеможливлюють санкційний тиск, я вже згадував. Але не менш важливим пунктом є заклик до невикористання ядерної зброї та забезпечення безпеки атомних електростанцій. Якщо ця позиція є щирою, то, мабуть, це той пункт, який може зблизити Китай, Захід та Україну. Так, це не та позиція, яка може допомогти досягти закінчення війни. Але, можливо, це позиція, яка допоможе уникнути початку ядерної війни — якщо, звісно, Володимир Путін у цьому питанні готовий прислухатися до Сі Цзіньпіна.

Обґрунтування для підтримки Москви?

Тепер найважливіше питання полягає в тому, як політично в Китаї мають намір скористатися своїм "мирним планом".

Прессекретар китайського МЗС Ван Веньбін заявив після оприлюднення документа, що Китай, який "перебуває на правильному боці історії", готовий "працювати з рештою світу і зробити свій внесок у політичне врегулювання української кризи". Але що станеться, коли в Україні та на Заході не вважають за потрібне погоджуватися з головними пунктами китайського плану?

Чи не допоможе це керівництву Китаю заявити, що прагнення до миру є саме в Росії, де речниця МЗС Марія Захарова вже підтримала китайський план, а не в Україні та на Заході, і таким чином обґрунтувати економічну й навіть військову підтримку Москви?

Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.