"Я мала захищатися, захищати своє місто та дітей": історія хореографа Насті
"Вони знищили все, що в мене було — мою школу танців, якою я жила. Моя рідна Авдіївка та хореографічна школа — це все, що було в моєму житті". Думка.
Давно хотів розповісти вам історію Насті. Бійчиня нашої бригади.
Авдіївка, перший день війни. Настя, учитель хіп-хоп танців, не біжить із міста, а йде записуватись у місцеве ТРО. Отримує зброю та перші бойові завдання.
Коли я вперше познайомився з нею і почав перетинатися по службі, спочатку не повірив і подумав, що це якийсь жарт. Поруч зі мною — спецура, шахтарі, атовці, будь хто, але не тендітна дівчина хореограф.
Але це справді незвично, коли їдеш кудись, у повному екіпіруванні, і дорогою можеш відволіктися і поговорити про Брейк Данс або про окремий вид хіп-хопу — паппінг (яким і я колись теж трохи займався).
Звичайно, з першого дня я запитав її: "Як ти сюди взагалі потрапила?"
"А що мені ще робити? Вони знищили все, що в мене було — мою школу танців, якою я жила. Моя рідна Авдіївка та хореографічна школа — це все, що було в моєму житті. Я мала захищатися, захищати місто та дітей, які ходили до мене ", — приблизно такою була відповідь Насті, місяців 8 тому, коли ми познайомилися.
Нині вона продовжує службу в одній із наших рот. Хотів виставити її фото з Авдіївки, але вона була проти, каже: "Там я втомилася і у брудній формі". Що вдієш — жінка залишається жінкою навіть у статусі бійця ЗСУ.