Що врятує Україну. Чому нам потрібні і НАТО, і блок із Британією, Польщею та Балтією
"Якщо обʼєктивно, Україна вже є частиною безпекового простору Північноатлантичного Альянсу і досягла високого рівня оперативної сумісності з арміями партнерів. Інша річ, що з безпекової організації альянс давно вже перетворився на клуб безпечності". Думка.
Київ та Брюссель торгуються за фінальні рішення липневого саміту НАТО. Тому Зеленський поки що не підтвердив свою участь у ньому.
Україні публічно відмовили в прискореній процедурі членства. Тому Київ сподівається отримати запрошення бодай за традиційною процедурою… Тут маємо підтримку балтійських країн, а також чехів та поляків.
Україні важливо знайти спільний знаменник з НАТО щодо так званих гарантій безпеки. Альянс розуміє під ними подальше постачання зброї Україні, а також інвестиції в розвиток українського ВПК, тоді як Київ очікує більшої участі партнерів у повоєнній безпеці країни, — до моменту вступу в Альянс.
НАТО нам пропонує так звану всебічну підтримку, а ми прагнемо до членства в організації: у чому різниця? Вся різниця у знаменитій 5 статті договору Альянсу: атака на одну з держав означає напад на всю організацію.
Причини блокування різні. Можна говорити про відкритий збройний конфлікт на території Україні. Або згадати, наприклад, що НАТО ще не вийняло зі своєї політичної дупи скалку, яка називається "проросійський премʼєр Угорщини Орбан". Попри дріб'язковість, ця "скалка" блокує усі проукраїнські рішення організації.
До завершення війни нам пропонують "всебічну підтримку": "За останній рік союзники надали Україні безпрецедентну військову підтримку на €65 млрд. І це продовжиться. НАТО підтримуватиме Україну стільки, скільки потрібно", — каже Столтенберг.
Якщо обʼєктивно, Україна вже є частиною безпекового простору Північноатлантичного Альянсу і досягла високого рівня оперативної сумісності з арміями партнерів. Про це говорили й Резніков, і Столтенберг.
Інша річ, що з безпекової організації альянс давно вже перетворився на клуб безпечності, якому не на часі відповідати на виклики сучасності. Тим паче, що Україна отримує військову підтримку не від Альянсу, а окремих держав.
Для України може бути цікавою давня ідея Бориса Джонсона створити мілітарно-оборонний альянс Британії, балтійських країн, чехів, поляків, та, звісно, українців. Обʼєднане Королівство шукає стежок до регіонального лідерства, а обʼєднання проактивних країн Європи — хороший шанс для цього. Така військова колаборація дійсно зняла б усі питання гарантій для України.
Але в НАТО, однак, треба вступати… Бодай щоб натягнути членство в цій організації на голову бункерному та всьому мордору з їх імперіалізмом.