Без вугілля, нафти та газу. Як війна в Україні вплинула на будівництво нерухомості у світі

Війна суттєво сповільнила активність не лише в будівельній галузі України, а й зумовила переналаштування процесів на глобальному ринку будівництва. Якою сьогодні є ситуація на ринку нерухомості та які тенденції переважатимуть у найближчому майбутньому?

Як вторгнення Росії в Україну вплинуло на будівельний сектор

Наслідки війни мали негативний вплив на глобальну економіку, яка поступово відновлювалась після пандемії COVID-19, та пригальмували цей процес принаймні в найближчій перспективі.

Будівництво, що є одним із важливих секторів економіки, не стало винятком. За оцінками консалтингової компанії GlobalData, світовий будівельний сектор виріс лише на 0,6% за минулий рік. Єдиний виняток — Китай, де галузь зросла на 5,5% у 2022-му.

З початком повномасштабного вторгнення учасники глобального ринку будівництва стикнулися з проблемою переналаштування логістичних маршрутів та стрімким зростанням вартості енергоносіїв.

Проблема з ланцюгами постачання. У процесі реалізації будівельних проєктів важливу роль відіграє налагодженість логістичних процесів. У випадку їх збоїв відбувається затримка графіку будівництва та збільшуються витрати. Саме це учасники ринку спостерігали з початком пандемії.

З вторгненням Росії в Україну ланцюги постачання зазнали нового тиску. Внаслідок руйнувань підприємств і закритих портів суттєво обмежився імпорт продукції чорної металургії (чавуну, сталі тощо) з України.

Зі свого боку, міжнародні санкції, накладені на Росію та Білорусь, відобразились на скороченні імпорту значної кількості продуктів і відповідно створили потребу в їх заміщенні. До прикладу, у 2018 році 60% чавуну до США надходило з Росії та України. У 2022 році російський товар вдалося замінити переважно імпортом з Бразилії (який становив понад 2 млн т) та України (близько 698 тис. т). Так, відновлення постачання з України відбулось завдяки доступу до польських портів у Балтійському морі.

Зростання вартості енергоресурсів. Галузь будівництва потребує значних енергоресурсів на всіх своїх етапах. Підвищення цін на енергоносії вплинуло на вартість видобування сировини, перевезення матеріалів, виробництво будівельної продукції, зведення та експлуатацію об'єктів нерухомості загалом. До прикладу, сталь, труби з ПВХ (або полівінілхлориду), цегла тощо під час свого виготовлення потребують значних обсягів енергії. Зважаючи на цей аспект, у 2022 році відзначалось як скорочення виробництв, так і повна зупинка низки сталеливарних заводів у Європі.

Як наслідок, згадані вище виклики стали передумовою високої інфляції й подорожчання усіх товарів, зокрема будівельної продукції.

Облікові ставки, які Федеральна резервна система США та центральні банки європейських країн збільшили задля того, щоб погасити інфляцію, призвели до скорочення видачі іпотечних кредитів. Відповідно це зменшило активність покупців на ринку нерухомості. Зокрема, у Польщі, щоб покращити ситуацію та простимулювати житловий сегмент, планується розробка нової іпотечної програми.

Як розвивається будівельний ринок у світі: основні тенденції

Війна різною мірою порушила (та порушуватиме) стабільність у Європі та світі до свого закінчення.

Разом з тим, на ринку переважає переконання, що у довгостроковій перспективі війна пришвидшить впровадження енергоефективних методів у будівництво. Тож у низці розвинених країн активно продовжується імплементація "зелених" інвестицій, щоб послабити вплив цін викопного палива (вугілля, нафти чи газу).

Також широко використовуються енергоефективні будівельні матеріали та технології, що сприяють оптимізації споживання енергії та витрат. Наразі цей ринок оцінюють у 422 млрд доларів. Зі свого боку, очікується, що до 2030 року глобальний ринок "зелених" будівельних матеріалів зросте до 951 млрд доларів (з річним приростом близько 12%).

Орієнтація на сталий розвиток визначається, крім політики, ще й попитом на якісні об’єкти. У Європі цьогоріч прогнозується зниження інтересу з боку орендарів та інвесторів до офісної нерухомості з низьким рівнем енергоефективності.

Відповідно нерухомість, яка відповідає сучасним вимогам, залишиться вигідним варіантом для інвестицій.

Актуальним напрямом є збільшення частки інвестицій в інфраструктурні проєкти, які мають важливе значення для організації комфортного середовища та досягнення кліматичної нейтральності. Зокрема, це комунікаційні мережі, системи опалення, вентиляції, енерго- та водопостачання, дорожнє покриття тощо.

Плани з модернізації інфраструктури та реалізації нових об'єктів охоплюють країни Європи та США, де розробляються варіанти інвестиційної підтримки цього напряму. Так, на сьогодні в Європі реалізується декілька масштабних інфраструктурних проєктів, мета яких — розширити залізничне та водне сполучення між країнами регіону. Загалом ЄС до 2027 року має на меті залучити близько 300 млн євро в інфраструктуру в межах відповідної стратегії.

Попит на інвестиції в інфраструктуру зростатиме, що важливо для реалізації "розумних" міст. Зокрема, модернізовані елементи — спеціальні датчики можуть визначати оптимальний час збору сміття, керувати дорожнім рухом чи вуличним освітленням.

Безперечно, війна мала безпрецедентний вплив на український сектор нерухомості та залишається одним із важливих чинників, що впливає на стан і розвиток глобального ринку.

Тож у перспективі з метою енергетичної незалежності у світі набиратиме обертів тенденція впровадження сталих практик у нерухомості та будівництві, що також зумовлено ринковим попитом й необхідністю досягнення кліматичної нейтральності. Україні як країні-кандидату на вступ до ЄС, потрібно взяти до уваги цей орієнтир та визначити розвиток енергоефективного будівництва та стійкої інфраструктури — одним із пріоритетів для відбудови.