У Європу не вписалися. Чому жіночі вагони — це атрибут "третього світу"
Жіночі вагони — це визнання того, що влада не може забезпечити безпеку жінок іншим способом. Економіст Юрій Гайдай звертає увагу на те, що в цивілізованому світі вони не прижилися.
Погуглив, де у світі є окремі жіночі вагони. По суті, це країни, де держава й інституції неспроможні дати безпеку всім громадянам, або країни, де жінки вважаються другим сортом — офіційно або неформально.
Іран, ОАЕ, Індія, Індонезія, Єгипет, Філіппіни, Мексика, Бразилія.
У Європі було кілька ініціатив ввести жіночі вагони, але вони не зайшли як "крок у минуле" та "гендерна сегрегація".
У Британії від жіночих вагонів відмовилися після 1977 року, частково з економічних причин, частково через те, що був ухвалений закон, який заборонив гендерну сегрегацію.
Йдеться саме про вагони, а не купе.
***
Проблема точно є. Її точно треба вирішувати, жінки мають почуватися в безпеці та не зазнавати насилля.
Питання в тому, чи ми вирішуватимемо проблеми, як зріле європейське суспільство, чи як відстале.