На Заході не знають, хто підірвав Каховську ГЕС. Чому громадська думка так небезпечно коливається і що робити
Основа системи західної демократії — стримування та противаги. Тому Захід намагається до останнього зберегти рівновагу з Росією. Але після Каховської катастрофи це просто недоречно, вважає філософ Євген Бистрицький.
Рік тому всесвітньо відомий філософ ліберальної демократії та процедурної справедливості, Юрген Габермас, виправдовував кончу необхідність мирних перемовин з Росією. Його головним аргументом була "асиметрія" між демократичним Заходом і Росією Путіна. Адже у Путіна є і атомна бомба, і, крім цього, він досить скажений диктатор, який діє свавільно. А у нас демократія, і ми діємо розважливо, мирно і деліберативно. Очевидна асиметрія. Тому іншого виходу, як мирні переговори, немає.
Пройшов рік. Рік нашого Великого спротиву, героїзму і перемог, великих трагедій, стриманих сльоз і невимовної ненависті до орди загарбників.
І півроку жорстокого бахмутського балансування по всій лінії окупації в очікуванні та поступовому накопиченні обіцяної зброї від наших партнерів. Півроку утримання кривавої симетрії ціною життя найкращих.
Тепер завдання наступу — це якраз завдання зламу цієї симетрії. На користь нашої перемоги за допомогою зброї Заходу. На користь асиметрії нашої сили для захисту розважливо діючої світової демократії.
Так, демократія — це балансуюча симетрія. Симетрія різних інтересів, баланс гілок влади, рівність прав, інклюзії менших. Вільний суспільний договір рівних. Звичний режим домовлянь та голосувань — просто достатньо мирна суспільна симетрія. Коли ви чуєте: "Лише не треба ескалації!" — це проговорює саме принцип симетрії. Найслабше місце демократії під час війни з асиметричною диктатурою.
До чого є симетричними Буча і Маріуполь, повністю зруйновані Бахмут і Мар'їнка? Чому є симетричною смерть тисяч українців? Смерті симетрії немає. Не знайдете.
Втім, демократичні розумники її, нарешті, знайшли. Ось типове "симетричне" судження про підрив Каховської ГЕС та трагедію екоциду потопу. Такий підзаголовок дає консервативна The Wall Street Journal: "Russia and Ukraine blame each other for incident as thousands face imminent flooding" — "Росія та Україна звинувачують одна одну в інциденті, оскільки тисячам людей загрожує неминуча повінь". І це повторюють інші провідні західні видання.
Тисячам українських громадян "загрожує повінь", а "обидві сторони" немов рівно винні! Хто розв’язав війну вже не важливо, оскільки рівно відповідальні "Росія і Україна", обидві сторони.
Це небезпечний рух світової громадської думки демократій. Думки, яка втомлюється від напруги асиметрії війни та схиляється у бік звичних пошуків збалансованого вирішення політичних конфліктів.
Крім нашого наступу на фронті, є лише одна можливість протистояти цій грі в симетрію. Це — активна дипломатія та радикальне посилення української інформаційної і культурної (інтелектуальної) присутності в просторі громадської думки демократій.
Очевидно, що для цього зусиль представників самої моновлади вже недостатньо. Але це потребує її співпраці з політичними опонентами, які мають досвід міжнародної дипломатії. Не менш важливою є державна підтримка громадянського активізму у культурній та інтелектуальній комунікації наззовні.