Росія завдає удару у відповідь — і заганяє себе в пастку. Яка реальна ситуація під Лиманом та Куп'янськом
Російські контратаки бiля Лимана та Куп'янська наробили чимало галасу і активно 'продаються' російською пропагандою. Насправді від них самим росіянам більше шкоди, ніж користі, стверджує військовий аналітик Олександр Коваленко.
Кремінна – Лиман…
Сватове – Куп’янськ…
Отже, на сході зазначається активізація російських окупантів. Але про цю активізацію слід знати кілька дуже важливих речей, щоб розуміти, що відбувається і чого очікувати, не гіпертрофуючи отримувану коректно-скупу оф-інфу.
По-перше, в Луганській області на сьогодні — одне з найбільш боєздатних угруповань РОВ, на диво, найбільш наближене до штатної комплектації підрозділів. І на те є причини, адже в мозочку командування РОВ ще наприкінці 2022 року виношувалась ідея про "удар у відповідь" по Харківській області.
Згідно з планами командування РОВ, до 24 лютого їхнє угруповання мало наростити потенціал для дуже швидкого ривка від лінії Р-66 (Кремінна-Сватово-Троїцьке) до лівого берега Оскола із захопленням Лимана та Куп’янська. Але щось у них тоді пішло не за планом і "великий" наступ захлинувся в зачатку.
Насправді причиною того, що "ривок" перервався, були сили оборони України, які були готові до відображення цієї рефлексії. До того ж, настання РОВ мало здійснюватися з відкритих позицій, тоді як вся оборона СОУ побудована на закритих позиціях.
По-друге, активізація СОУ у Запорізькій та Донецькій областях змусили командування РОВ приймати швидке та не зовсім раціональне рішення. Інтенсифікація бойових дій вздовж усієї Р-66 імітує епічний наступ для відволікання уваги на цю ділянку та відтягування ресурсу.
За задумом командування РОВ, СОУ, побоявшись прориву до Лимана та Куп’янська, відтягнуть частину сил із Запорізької та Донецької області для посилення своєї оборони на Сході, що дозволить окупантам встояти на Півдні. Ось тільки незрозуміло, навіщо це робити Генштабу ЗСУ.
Як я згадував вище, подібний "ривок" РОВ вже був зірваний, а все тому, що до нього Сили оборони України готові, отже ресурс, необхідний для стримування/оборони/наступу, сформований і розподілений. Тобто рефлексія РОВ на сході — лише заради рефлексії.
З іншого боку, така рефлексія, у певному сенсі, послаблює цілісність оборони самих РОВ на плацдармі, а також змушує витрачати дефіцитний ресурс. А тому, не виключено, що тут, за підсумками цих дій, РОВ самі себе заганяють у пастку.