Перша лінія — наша! У чому стратегічна важливість взяття Старомайорського українськими воїнами
Взяття Старомайорського українськими воїнами — найважливіша подія останніх тижнів, пише військовий оглядач Олександр Коваленко. Це означає, що пройдено першу лінію оборони ворога, — хоча, звичайно, попереду ще багато важкої роботи.
Вода камінь точить. Методична робота СОУ в районі Старомайорського призвела до того, що 127 МСД, яку командування РОВ підірвало з "комфортних" окопчиків, раптово втратила боєздатність, а в 60 ОМСБр трапився дуже жорсткий дезморал.
І це дещо розкриває туман війни.
Зі врахуванням ослаблення 127 МСД і втратою боєздатності 60 ОМСБр виникає питання: а що фланги?
А щодо флангів, то дуже сильно в районі Приютного страждає 71 МСП, який недавно довелося дуже швидко доукомплектовувати через втрату боєздатності. Крім того, там вкопалися вперті з 247 ДШП.
Проте рано поки що говорити про те, що ось ми вже в Урожайному, а за ним у Завітному Бажанні, а там і Старомлинівка з дня на день повернеться до складу вільної України.
І, вважаю, так можна буде говорити не лише після того, як будуть вирівняні фланги, а й після того, як дуже важлива висота в Керменчику буде наша.
СОУ в цьому секторі не просто наблизилися, а буквально впритул уже впираються в другу лінію оборони РОВ — основну, і на стримування цього тиску окупантам поки що є чим відповідати. Адже друга лінія — це переважно скупчення "заліза", і та його частина, яка була зекономлена, задіюється.
Наприклад, у тому ж Керменчику потрібно буде перемолоти підрозділи 5 ОТБр. Біля Приютного на нас чекають морпіхи з 336 ОБр МП і мотострілки з 34 ОМСБр. А в самій Старомлинівці засіла 136 ОМСБр.
Тому не варто очікувати на надто швидкі результати. Тактика СОУ є очевидною. Просуваючись і займаючи нові позиції, ми розпочинаємо процес знекровлення супротивника без відкритих лобових атак. У результаті монотонної та методичної роботи артилерії та всіх засобів ураження полки й дивізії РОВ втрачають боєздатність. І коли вона стає критично низькою…
Не випереджаємо події, все йде за планом. Окупанти з червня не змогли утримати в короткостроковій перспективі жодної позиції та жодного населеного пункту на Півдні. Це все говорить про те, що попри їхню оборону та мінування, які не мають аналогів в історії (і це не сарказм), зупинити СОУ вони не можуть.
Слава нації!