Миротворці від Глобального Півдня: як Індія, ПАР, Індонезія можуть припинити війну в Україні
Пошук варіантів миру слід розширити, розмірковує аналітик Олексій Кущ. На його думку, ефективним могло б стати залучення на бік України тих, кого поки що звикли сприймати як симпатиків Росії — країн Глобального Півдня.
Мирний план для України як проєкт Глобального Півдня.
Чи можливий такий варіант?
Давайте розглянено гіпотетичну версію.
Отже, наразі в нашому внутрішньому дискурсі присутні лише два варіанти.
Перший — тотальний розгром РФ. Воєнна перемога, вихід на кордони 1991 року, репарації, дезінтеграція Росії.
Як підваріант — все те саме, але без останнього пункту. В цьому підваріанті ризик нової війни зберігається: російське суспільство охоплює ресентимент, як німецьке у 20-х роках минулого століття. Що в історичному контексті народжує ресентимент, ми всі чудово розуміємо.
Питання безпеки в цьому контексті можна вирішити гарантіями безпеки від наших союзників (на перехідному етапі) і потім — членством у НАТО (5 стаття, ядерна парасолька).
Ймовірність цього сценарію не аналізую, тут лише констатація.
У частини суспільства існує переконання у можливості "заморожування" конфлікту шляхом підписання угоди про перемир'я чи без письмових домовленостей — за фактом.
У всіх цих варіантів є одне слабке місце — загроза нової війни і невирішеність ключової тези — чи буде Захід готовий напряму воювати за Україну з Росією у майбутньому.
Але існує і третій варіант, який у нас поки не розглядався.
Одними з гарантів миру можуть стати країни Глобального Півдня, які зараз активно формують свою геополітичну суб'єктність та формують проактивну міжнародну політику.
Останніми роками Глобальний Південь успішно долає дефіцит суб'єктності і позбавляється ментальних травм колоніального минулого, долаючи також і неоколоніальні пастки.
Країни Глобального Півдня зацікавлені в завершенні війни, адже потерпають від її наслідків:
зростання цін на продовольство, глобальна інфляція, обмеження постачання з України аграрної сировини, високий рівень невизначеності на світовому ринку палива внаслідок санкцій щодо російської нафти та газу.
Коаліція країн Глобального Півдня як гарант миру могла б підписати з РФ угоду про припинення воєнних дій, адже ні Україна, ні Захід таку угоду підписувати не стануть.
Потім — резолюція Ради Безпеки ООН та введення в зону конфлікту миротворчої місії ООН.
Коаліція Глобального Півдня (мир-система Валлерстайна) у такий спосіб здійснила би свою геополітичну "ініціацію".
Хто міг би сформувати сили "блакитних шоломів" ООН?
З точки зору, на кого найбільше зважає РФ — це Китай. Але "зацікавлений нейтралітет" Китаю робить такий варіант неможливим — він занадто багато видав росіянам геополітичних "авансів".
Тому, ключовим ядром формування миротворчих сил ООН могла стати Індія, яка має необхідні технічні ресурси.
Також в такі сили могли ввійти:
- Бразилія — як найбільша країна Південної Америки.
- Мексика — як найбільша країна іспаномовної Латинської Америки.
- ПАР — як найбільш розвинута країна Африки.
- Єгипет — ключова країна Північної Африки.
- Саудівська Аравія — як центральна країна арабського глобального кластеру.
- Індонезія — як одна з ключових країн Тихоокеанського регіону.
Вказана коаліція Глобального Півдня могла б успішно здійснювати геополітичний тиск на РФ з метою контролю мирного процесу.
По суті, для Глобального Півдня, а особливо для Індії, це могло б стати першим колективним геополітичним проєктом 21 століття.
Звичайно, це лише гіпотетична версія, один із конструктів мирного процесу.
Але такі варіанти варто проговорювати.